Unknown

...з нетерпимістю «пса божого», св. Доміні­ка...— Домінік (1170—1221)—іспанський чернець, заснував у 1215 р. в Тулузі (Франція) католицький чернечий орден «Братів- проповідників», названий потім домініканським. Орден був під­контрольним тільки папі, мав завдання жорстоко знищувати єретиків, придушувати антикатолицькі і антифеодальні рухи на­родних мас. З 1232 р. папа передав домініканцям інквізицію. В капіталістичних країнах орден домініканців — один з найвпли- вовіших чернечних орденів католицького світу. На гербі ордену вображено пса з палаючим смолоскипом в ' зубах. Це мало озна­чати, що домініканці просвіщають людей, захищають справу церк­ви, папи божого намісника. «Псами божими» називалися за співзвучністю слів: домініканець і domini canes {лат — божий пес).

...проти поділу Палестини згідно з рішенням О ОН.— У 1947 р. за рішенням Генеральної Асамблеї ООН на те-

риторії Палестини було створено дві держави: арабську та єв­рейську.

Лоуренс Томас Едуард (1888—1935)—англійський розвід­ник, довгий час діяв у Сірії, Палестині, Аравії та Єгипті.

Сарацини — стара назва арабів та деяких інших народів Близького Сходу, що сповідували іслам.

Даллес Джон Фостер (1888—1959) — реакційний державний діяч США. Один з організаторів Північно-атлантичного блоку (1949). Як державний секретар США проводив політику «з по­зиції сили» й «балансування на грані війни».

Грегоріанськпй університет — вищий духовний учбовий заклад католицької церкви в Римі. Заснований Ігнатієм Лойолою — фундатором ордену єзуїтів.

Міндсенті Йожеф— кардинал, примас католицької церк­ви в Угорщині, підтримував угорських і німецьких фашистів; після другої світової війни очолив контрреволюційну монархічну змову проти народпо-демократичної влади; у лютому 1949 р. па відкритому судовому процесі був засуджений як зрадник свого народу.

Дожа Юрій (1475—1514) —вождь антифеодального повстан­ня селян Угорського королівства в 1514 р.

Бочка ї Іштван (1557—1606)—угорський феодал, керівник аптигабсбургського руху в Угорському королівстві у 1604—1606 рр.

Р а к о ц і Ференц (1676—1735) — керівник національно-ви­звольної боротьби угорського народу проти панування Габсбургів. У 1703—1704 рр. загони повстанців (куруців) захопили майже всю Угорщину і Трансільванію. Після повалеппя влади Габсбургів Ракоці в 1707 р. став главою Угорської держави, а після поразки угорського повстання в 1711 р емігрував за кордон.

Текель Імре (1657—1705) — угорський політичний діяч, один з керівників повстання угорського народу проти австрій­ського панування.