Unknown

Ярослав

ГАЛАН

ТВОРИ

У ЧОТИРЬОХ ТОМАХ «НАУКОВА ДУМКА»

Ярослав

ГАЛАН

ТОМ ДРУГИЙ

ПАМФЛЕТИ І ФЕЙЛЕТОНИ

КИЇВ -1977

У2

Г15

Редакційна колегія:

Б. С. БУРЯК (голова)

П. М. ДОВГА ЛЮК М. О. КРОТКОВА-ГАЛАН Г. Г. КУЛ1НИЧ Я. X. ЦЕГЕЛЬНИК Д. Г. ЦМОКАЛЕНКО

Упорядкування та примітки П. М. ДОВГАЛЮКА

Редактор тому Г. Г. КУЛ1НИЧ

Редакція художньої літератури

70403—163 М221 (04)—77

116—77

© Видавництво «Наукова думка», 1977

З полум’яною

„ Горна “

1930 -1941

КАЛЕНДАРНА БІГУНКА

У      наші дні, в часах «моральної супремації» трьох апокаліптичних Дмитрів *, почався буйний розквіт своє­рідної літератури. Галицький міщух — байдуже, з док­торським титулом чи без — не має вже причин нарікати на культурний застій, його духовні потреби можуть бути заспокоєні. Про це з патріотичного хоч би тільки обов’яз­ку подбала і синьо-жовта «Червона калина» *, і сестриця ж її рідна «Неділя» *, і «Народна справа», і емігрант­ський «Дніпро» *, непримиримий і — ну, одним словом, увесь сяк-так зорганізований світ і гордощі «Майбутньо­го нації». Золотий дощ барвистих календарів, що посипав­ся з Руських вулиць на обездолену країну, є найкращим завдатком на те, що знаходимося напередодні могутнього розвитку духовного життя на західних землях (диви: «Листопад»*). І не пропадатимуть у нудьзі безнадійній довгі зимові вечори, не нидітиме у розпуці сила народна. І буде біля ліжка лампа, і буде у ліжечку міщух (байду­же, з докторським титулом чи без), і буде в міщуха у ру­ченьці ну хоч би: «Календар-альманах «Червоної ка­лини» на рік божий 1930».

В старі добрі часи, коли один з Дмитрів полагоджував ще «кавалки», другий учився, а третій щойно відазіат- щувався, коли 22 січня було ще 18 серпня, коли за два­надцять годин можна було без перепон бути у серці бать­ківщини, виходив собі рік в рік, на всіх сливе австрійських мовах, вельми інтересний календар «Приятель жовніра». На його барвистій обгортці пишався з чорно-жовтим пра­пором у руці зупак-цугсфюрер-переможець *. Під його блискучим чоботищем лежав зліквідований ворог, і від могутньої постаті блакитного переможця аж пашіла енер­гетика і волюнтаризм, а з уст розентузіазмованого гро­мадянина аж рвалося: «Боже, буди...». А унутрі, у ка-