Unknown

Які висновки було зроблено на цій нараді нечестивих і які заходи вироблено — невідомо. Треба гадати, що висновки були найсумніші, а заходи виявились безрезуль­татними, бо через деякий час після повернення Сапєги до Польщі примас Хльонд наказав довго жити, передавши в руки краківського кардинала кермо потопаючого пірат­ського корабля польського католицизму, хоч гармати цього корабля ще стріляють, ще ранять, ще сіють смерть, вони будуть стріляти, поки не накриють його хвилі загибелі, хвилі забуття.

* * *

...Впав, впав Вавілоп, велика блудниця...

Откр. Іоан., 18, 2

На початку 1946 року в місті Львові відбулася по­дія, що викликала в римській курії глибоке замішання: собор греко-католицького духівництва ухвалив одностайне рішення про цілковитий розрив з Римом і до того ж за­кликав чотири з лишком мільйони віруючих. Таким чи­ном, Брестська унія канула в Лету, а її витвір — плід 400-річних розпачливих зусиль ворогів України — розси­пався у порох, не залишивши по собі нічого, крім похму­рих споминів і запаху тліну.

В мурах ватіканського Содома утворився глибокий непоправний вилом. Було безповоротно втрачено чудовий

плацдарм для стрибка католицизму на слов’янський Схід, крім того, було завдано найжорстокішого удару автори­тетові святого престолу. Стався прецедент, що не має со­бі рівних в історії католицизму, прецедент, який містить у собі загрозу дальших «одступництв», ще масовіших, ще катастрофічніших...

А скільки ж праці, скільки всіляких зусиль було по­кладено апостольською столицею та її клевретами у спра­ву створення і зміцнення унії!

В 1595 році папа Климент VIII приймає присланих йому польським королем єпископа Потія і Терлецького, присланих як представників підлеглого Польщі право­славного населення України й Білорусії. Найсвятіший заявляє першим уніатам:

«Я не хочу панувати над вами, хочу нести на собі тяготи ваші».

Рік по тому відбувся Брестський собор. Спонуку­вані королівськими комісарами і єзуїтами креатури, на кшталт Потія, Терлецького і Рагози, оголошують унію православних з католицькою церквою доконаним фактом.

Цей факт поставив православне населення поза зако­ном. Негласна папсько-королівська інквізиція без санбе- ніто *, аутодафе і багаття працювала не менш енергійно, ніж її іспанська посестра.

П’ятдесятиріччя уніатського терору Україна відзначи­ла по-своєму: Хмельниччиною. Буря всенародного повстан­ня вимела разом з шляхтою і її унію зі всієї української землі, за винятком її західної частини, де унія угрунту­валася згодом міцно і надовго.