Unknown

А коли родини по-злодійському забитих зверталися до ксьондзів з проханням відправити похоронний обряд, ті знизували плечима і відмовлялись. У них були вказівки вищих духовних властей Ватікану, вказівки, які припису­вали в жодному разі не відправляти похоронних молебств над жертвами фашистського терору...

Вони закликали на допомогу антисемітизм, цю релігію ідіотів і падлюк. Ще не зотліли трупи трьох з половиною мільйонів закатованих гітлерівцями євреїв Польщі, як цей народ знову стає об’єктом дикого цькування. Під бо­ком кардинала Сапєги спалахує погром; трохи згодом місцем жахливої різанини євреїв стає місто Кельци. Уряд вживає енергійних заходів, ватажків банди погромників було засуджено до страти. Тоді на захист убивць лунає голос кардинала Хльонда. Примас Польщі не тільки волає про милосердя для головорізів-грабіжників; ні, він явно з метою підбурення витягає з пазухи брудну легенду про дітовбивство, наклеп, породжений в темряві Іспанії три­надцятого сторіччя, і, посилаючись на справу Бейліса *, цинічно заявляє:

«Ще остаточно невідомо, чи дійсно євреї не користую- ються дитячою кров’ю для виготовлення маци...»

Результати виборів до сейму захитали самовпевненість польських владик. Тепер у них лишалася одна надія — на третю війну та один виграш — виграш часу. Поки що довелось їм застосувати тактику премудрого змія.

Але й ця тактика виявилась незабаром обманливою. Лицемірні кривляння нікого не переконали, нікого не спо­кусили. Організм молодої держави міцнів, коріння старого ладу викорчовувалось з наростаючою енергією, Миколай- чик перемістився за кордон, а жадана війна як допомога католицьким вихвалителям затрималась. Премудрий змій виявився кепським порадником.

Тоді вони перейшли знову в шалений наступ.

Насамперед градом посипались протести. Хльонд про­тестує проти «кривд», що їх заподіює, мовляв, польська влада німцям, і він постачає, таким чином, Черчідля но­вими антипольськими аргументами. За ініціативою прима- са, польське реакційне духівництво підіймає з амвонів голос протесту проти недільників по відбудові Варшави, здивовано запитуючи в спеціально з цією метою складе­ному пастирському листі:

«Чи дійсно відбудова Варшави є такою терміновою справою?»