Вигнання в рай (СИ)

- нам зараз дуже легко уявити, як тод вся та лайка, вс прокльони тод лунали в адресу Шевченка, адже вони нкуди не щезли вс от сторожов пси мпер й охоронц дино й неподльно, просто зараз вони шельмують тих же Бандеру з Шухевичем, бо шельмувати Шевченка зараз, псля столтньо традиц його культу, вже якось не з руки, а так би вони з превеликим задоволенням накинулись на нього, як вони зараз осатанло кидаються на Степана Бандеру. В душ вони й зараз, як столття до того, люто ненавидять Великого Кобзаря, що, до реч, прекрасно можна побачити з того, як навть зараз у найогиднших виродкв з хньо когорти все ж таки пдйматься рука й на самого Тараса Григоровича. О, з яким би задоволенням вони змшали б з багном всх цих Мазеп з Шевченками, Бандер з Петлюрами, з яким би задоволенням вони зрвняли б з землею всю цю Украну, щоб вд не й назви не залишилося, - Сергй на мить задумався. - Але, хай м грець, - вдихнув вн на повн груди. - Як сказав нший поет, "та нехай соб як знають, божеволють, конають - нам сво робить". А наша з тобою, Оксано, справа зараз - поглиблення мох знань щодо села Веселого. Отже?

- Отже, - оглянула Оксана велично прекрасний виднокл, що вдкривався з пагорба. - Отже, не будемо зараз заглиблюватися в занадто глибоку сторю Триплля й Скф, до яких сторя Веселого теж дотична, а почнемо з назви села Веселого, а легенда щодо назви села Веселого сяга часв постання Кивсько держави русичв, навть часв, як безпосередньо передували цьому постанню, адже, як говорить легенда, що пдтверджуться сторичними даними, поселення на мсц сучасного села Веселого снувало десь з третього-п"ятого столття, тобто ще з часв, коли нас греки називали антами, коли ми в сплц з гунами пдкоряли тодшню вропу. засновником Веселого був князь Весел, причому м"я цього князя звучить з наголосом не на другому, як би можна було подумати, а на першому склад, Ве-е-есел, - промовила Оксана, демонструючи правильну вимову мен князя, - а можливо й Весл. Й гпотез щодо етимолог князевого ймення сну багато, поряд з першою, яка сама приходить в голову, про те, що князь той був веселим хлопцем, а тому його так назвали, бльш переконливими й обрунтованими все ж верс про походження, наприклад, цього ймення вд слова веслувати, адже князь цей, очевидно псля вдалого походу разом з Аттилою, прийшов у наш кра з пвдня, врнше не прийшов, а приплив, приплив, до реч, вверх Днпром, отже "веслуючи", а тому цього князя, який до них "привеслував", мсцев мешканц, над якими запанував новоприбулий сильний князь, пдкоривши, мабуть, мсцеву знать, назвали "Веслом", або ж "Веселом". нша ж верся виводить м"я Весел вд слов"янського бога Велеса, нащадком якого вважався засновник Веселого. й ще верс, але, мабуть цих досить, щоб зрозумти, що Весел - це тоб не просто веселий козак, що на зразок Енея з поеми Котляревського "кружляв сивуху й оселедцем задав". Все набагато складнше й цкавше. Та як би там не було, в часи, коли князь Кий з своми братами Щеком та Хоривом сестрою Либдь почали пдносити поселення, над яким вони, вочевидь, таким же чином, як Весел над свом поселенням, запанували й назвали на честь свого старшого брата Кивом, поселення Веселе вже було настльки могутнм, що стало суперником Кива. Адже, коли Кивич стали пдносити сво поселення до рвня столиц великого князвства, яке б об"днало полян, яких ще називали русичами, поселення Веселе стало м конкурентом у цьому, бо Веселе розташуванням було нчим не грше вд Кива, а могутнстю й культурою, може, й вище, рд Веселовичв був пдтримуваний полянами не менше, нж рд Кивичв, але ж рд Кивичв виявився бльш спритним, бльш хитрим заручився, до того ж, пдтримкою Взант, що на той час було дуже вагомим. А так, наше рдне Веселе могло б стати столицею Украни, уявляш соб, - з виразом обличчя, гордого за сво село, окинула вона розкинуте пд горою Веселе.

- Уявляю, - Сергй соб не вдмовив у задоволенн полюбуватися розлогою красою Веселого. - Якби ще й Андрй Первозванний , - додав вн, - освятив свою присутнстю ось ц саме мсця, а не Кивськ гори, то тод, звичайно...

- А можливо так саме й було, - мрйливо промовила Оксана. - Можливо, Андрй Первозванний пд час сво подорож Днпром, виходив на берег тут, щоб вдпочити, помолитись благословити мсцевих жителв, як вже тод мешкали тут.

- Цлком можливо, - погодився й соб мрйливо Сергй. - Можливо навть, що соратник суса Христа молився десь поряд з мсцем, на якому зараз побудовано новий храм.

- Можливо, - Оксана подивилась на нього якимсь особливо теплим, проникливим поглядом. - На цьому мсц зараз вдчуваться така легксть, така наближенсть до вчност...

- Так, сторя села Веселого мене таки по-справжньому вразила. Видатна сторя.

- Але це ще не все, це тльки початок, - в голос Оксани не зникав тон гордост. - Про сторю Веселого можна розповдати годинами, днями й мсяцями.

- Думаю, що ти ще розповси мен дещо?