Unknown

«Боротьбу проти антихристиянських сил,— говориться далі в повідомленні,— будемо вести так само нещадно, як проти єретиків у середні віки».

Це не порожня фраза. Ареною такої боротьби є вже Греція, і Ватікан бере в ній найактивнішу участь, дар­ма, що там панівною церквою є православна. Чимало попрацював на цій ниві знайомий уже нам майстер на всі руки прелат Чіппіко, що наказом згори займався додатковим постачанням озброєння грецьким монархо- звірам. Коли по всій земній кулі прокотилася хвиля про­тестів проти звірств грецьких ставлеників Вашінгтона, Пій XII зараз же вжив контрзаходів: він слізно заре­петував про небезпеку, яка загрожує, мовляв, грецьким дітям з боку комунізму, і від «свого імені» пожертвував на їх користь 120 мільйонів драхм, запопадливо пере­казаних напередодні Вашінгтоном на рахунок його свя­тості до одного з ватіканських банків.

А щоб ні в кого з вірних не було сумніву щодо най- палкіших промонархістських симпатій найсвятішого пре­столу, папа запросив до себе недавно кореспондентів афінських газет, дав благословення Греції Цалдаріса і Софуліса, назвавши її «аванпостом у боротьбі за вря­тування західної цивілізації», після чого виголосив об- ширну промову, сповнену найвишуканіших комплімен­тів на адресу монархічних любителів відрубаних люд­ських голів.

Розуміється, газети Софуліса не забарились дискон­тувати цей папський вексель «ін б’янко» \ і ватіканське радіо тут же з гордістю сповістило:

«Всі газети в Афінах висловлюють подяку велико­душному главі великої католицької сім’ї за підтримку, яку він ладен подавати Греції надалі».

Яка не близька серцю найблаженнішого фашистська Греція, проте фашистська Іспанія і Португалія йому ще дорожчі. І не тільки тому, що Іберійський півострів був батьківщиною Торквемади, Лойоли та папи Олек­сандра VI, а останнім часом досить відомого Франсіско Франко. Одною з немаловажних причин особливого пік­лування про долю Іберії є земні блага, що знаходяться ⁶⁶ там і солідна частка яких, про що вже сказано вище, належить ватіканським аскетам.