Unknown

Бесіди Пія XII і Тейлора тривають далеко за північ. Багато часу обидва приділяють становищу, яке створи­лося в країнах, що відіграють досить важливу роль у войовничих планах Вашінгтона і Лондона. Найпаче не­покоять найсвятішого настрої в Італії, що оточує Латеран. Давні засоби впливу на маси віруючих явно застаріли, перед лицем фактів вони втратили ефективність. Старе­чий скорботний голос відставного інквізитора з епохи лібералізму давно вже, ще за часів Гітлера і Муссоліні, поступився місцем гучному баритонові войовничого во­лодаря, що гримить у численних репродукторах, а символ покори і смиренства — містичний баранчик — давним-дав­но перетворився на зовсім не містичного вовка. Але на­вальний розвиток подій вимагав нових рішень, нових метаморфоз. Виявилось необхідним ламання проповіду­ваних сторіччями божественних істин.

Відомо, що відпущення гріхів було одним з основних занять християнського, особливо ж католицького духів­ництва, до того ж, заняттям надзвичайно прибутковим,— досить пригадати величезні суми, які стягала свого часу римська курія за відпущення гріхів минулих і майбут­ніх. Але перед лицем небезпеки, що насувалася всерйоз, Ватікан вирішив зробити переворот у світі понять, які існували досі, і ось пастир пастирів найофіціальнішим чи­ном оголошує всіх прихильників народної демократії поза божим і церковним законом, оголошує їх істотами безапеляційно приреченими на скинення в тьму кроміш­ню, бо гріх їхній не підлягає відпущенню. Ця знаменна для історії католицької церкви подія відбулася, коли Пію XII минуло 72 роки. Відповідаючи на поздоровлен­ня священної колегії, він сказав:

«Будьте пильні! В коротких перервах між битвами (!) непослабна пильність потрібна більше, ніж будь-коли. Небезпечно в такий момент заспокоюватись на лаврах (папа має на увазі результати італійських виборів.— Я. Г.) і дозволити противникам знову захопити те, що було за­войоване з таким зусиллям... До цих людей не можна застосувати те, що сказав божественний учитель: «Боже, прости їм, бо вони не відають, що творять!» Ці люди знають, що творять!»