Unknown

В 1939 році, рівно через рік після здійснення Тей­лором трансакції Гуггенгейм — Ватікан, в редакційній статті органу єзуїтів «Америка» говориться:

«Кожний американець-християнин мусить свідомо заперечувати проти участі США у світовій війні як спільника атеїстичної Росії. Можна сказати, що він по­винен відмовитись од військової служби, навіть коли б йому загрожувала страта за те, що він підкоряється богові, а не кесареві».

Наприкінці 1941 року хтось надумав провести серед католицького духовенства США анкету з питань зов­нішньої політики. Анкета дала разючі наслідки: 90,4% опитуваних висловились проти... вступу Америки у війну!

А два місяці пізніше, після перших великих успі­хів японців, орган папського улюбленця, преподобного о. Кофліна, «Сошіел джастіс» писав:

«Нарешті почало заходити британське сонце, і над землею експлуатованих зайнялася зоря свободи».

Коли ж оспівувана Кофліном і присними зоря япон­ської «свободи» погасла, так і не розжеврівши, вони одразу ж знайшли спільну мову з учорашніми своїми противниками, і ім’я Черчілля стало вимовлятися з та­ким благоговінням, з яким раніше вони вимовляли іме­на фюрера, дуче, каудільйо і мікадо.

Більше того, висловлення Уїнстона Черчілля спри­ймаються кофлінами тепер з такою побожністю, що з ними не можуть іти в порівняння навіть писання свя­того Августіна. Лондонський особняк автора фултонської промови стає Меккою для американських кардиналів, абатів і прелатів, тут вони знаходять утіху і моральну підтримку, тут б’є джерелом їх натхнення. Прикладом такого благодатного впливу Черчілля на розумові здіб­ності американських світил католицької церкви можуть служити порівнюючи недавні відвідини Лондона кардина­лом Спеллманом. Після кількох годин інтимної, сердечної бесіди з британським екс-прем’єром кардинал виклав зо­лоті думки пана Черчілля на папері, в результаті чого з’явилася на світ книга під інтригуючою назвою: «Дія одного дня». Мабуть, тільки християнська скромність не дозволила кардиналові назвати на обкладинці ім’я свого натхненника.

* * *

Дух сказав Филипові: підійди і при­стань до сеї колісниці.

Діян., 8, 29