Читаем Unknown полностью

Пій XII з повним визнанням ставився до діяльності енергійного прелата, особливо до її трієстського періо­ду. У ватіканських колах стали говорити про призна­чення Чіппіко єпископом Трієста і всієї Юлійської Край­ни. Якщо призначення не відбулося вчасно, то лише тому, що обставини вимагали поки присутності незамін­ного прелата в Римі. Наближались вибори до парламенту, і світські попутники Ватікану на зразок куалюнкуїстів 65 просили про видачу додаткових фондів, а ніхто не міг так тримати в покорі цю недисципліновану і пожадливу братію, як з давніх-давен фінансуючий її Чіппіко.

Та й самому прелатові не дуже-то посміхалась змі­на місця мешкання. Сердечні й фінансові узи цілком пов’язували його з Римом, де справи Чіппіко були просто блискучими: тільки за останній час його особисті прибут­ки становили круглу цифру — один мільярд лір...

До того ж, державний секретаріат Ватікану доручив йому постановку кінофільму з життя св. Франціска з Ассіжа, яку передбачалося здійснити на фінансованій прелатом же кінофабриці «Очеан фільм». Але в даному випадку Чіппіко не виявив належної ретельності. Мина­ли місяці й роки, мільйони лір пірнули в безодню «Оче­ан фільму», проте діяння незлобивого Франціска так і не дочекалися художнього втілення. їм судилося зали­шитись в усному переказі, як і «Очеан фільму», що виявився згодом лише витвором фантазії випахідливого єпископа.

Цьому не можна особливо дивуватись. Чіппіко на­лежав до категорії людей, які віддавали перевагу дійс­ності перед легендою, а ця дійсність висувала перед ним усе більші й більші вимоги. Ватіканський корабель після розгрому Гітлера пливе у фарватері політики Спо­лучених Штатів Америки, і прелат вгинається під тяга­рем все нових і нових завдань. Відтоді як його святість Пій XII спрямував свій зір на грізні скелі Еллади, пема спокою прелатові. Йому, людині, що ніколи в жит­ті не тримала в руках навіть мисливської рушниці, до­водиться тепер здійснювати торговельні операції, пред­метом яких є автомати, кулемети, міномети, і на додаток піклуватися про те, щоб куплена-продана зброя потра­пила в непошкодженому вигляді до рук грецьким мо- нархо-фашистам.

Перейти на страницу:
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже