Міхал Шьмєляк - Вники

зйомки. Вона встановлювала своє обладнання на східній стороні, ставила штатив і возилася з кількома

сумками, які виглядали досить професійно.

– Привіт, — недбало сказав Косма. Принаймні таку він мав надію.

– Привіт! – широко усміхнулася Майя. – Ледве встигла, подивись! - Вона показала на протилежний

кінець кладовища. Справді, сонце повільно прямувало до горизонту, а точніше, до вузької смужки без дерев

між пагорбами. Кілька надгробків, а також сама церква чудово зливалися з горами, та рубіновим сяйвом

створюючи вигляд, гідний поштової листівки. Якщо тільки хтось бажав надіслати листівку з зображенням

цвинтаря.

– Чи можу я вам чимось допомогти? – запитав Косма.

– Розумієшся на цьому? На фотографії?

– Це один із тих етапів юнацького захоплення, який мене оминув.

– Тоді не перешкоджай мені, думаю, у мене є хвилин десять. Це буде чудовим фоном для Facebook.

Можливо, я навіть продам це фото, хто знає.

І справді, дівчина крутилась, мов в окропі. Тут щось клацнуло, там відчинилося, там задзижчало, і

обладнання вже було налаштовано. Вона підійшла ближче до камери і якусь хвилю кадрувала. Вона

випросталася, тримаючи в руці маленький пульт. Вона час від часу натискала кнопки, і камера мовчки

30

знімала. Ласкаво просимо в двадцять перше століття. Де магія клацання затвора? Але, мабуть, про те саме

говорили, коли магнієві спалахи замінили лампами-спалахами.

– Можеш відповідати, знімків не зіпсуєш, – сказала Майя, дивлячись на хлопця з усмішкою.

– Не хочу заважати. Тоді це буде моя провина, що знімки вийшли поганими.

– З сучасними технологіями це не має значення, якщо тільки ви не берете участь у якомусь конкурсі, де вимагають фотографії без ретуші. На комп'ютері все можна виправити або підсилити. Хмари недостатньо

скупані в криваво-червоному? Клік. Сонце розпливлося? Клік. Чи, може, замість цього ти хочеш місяць? Клік.

Але подивись, вже закінчуємо. – Вільною рукою дівчина показала на призахідне сонце. Воно дедалі більше

ховалося за лісом, відливаючи примарним червоним сяйвом надгробки та металічні конструкції на даху

костелу. Красивий момент. В кінці кінців, все потьмяніло, ніби невидимий технік вимкнув світло сцени, даючи сигнал глядачам, що пора додому.

– Ну, робота зроблена, – зраділа Майя. Вона увімкнула ліхтарик, потім маленьку галогенну лампу з

сумки й почала пакувати обладнання. Косма почував себе дурним, нічого не роблячи, тож увімкнув ліхтарик

на телефоні та вирішив допомогти, освітливши територію. На мить він відчув себе на місці злочину, техніки

так само розставляли світло, сумки і фотографували.

– То куди ти мене ведеш? – запитала дівчина, складаючи об'єктиви в спеціальний контейнер.

– Я? – на спині виступив холодний піт, наче дивився фільм жахів.

- Так ти. Ти кликав мене, тож ти повинен мене кудись зараз відвезти. Має бути принаймні так само

романтично, як тут.

– Можеш вибрати костел, магазин, пожежне депо, бар у Жоржа та мою квартиру.

– Тоді не залишається нічого іншого, як стати твоїм рятівником і відвести на найкращі бургери у світі.

– Тут, у Вниках? Я щось пропустив?

– О ні, дурничку. Допоможи мені зібрати валізи в машину, я відвезу тебе до Єленьої Гури. Ми їдемо

в в одне таке місце біля Statoil, "Америкен Бургер". Моє життєве правило: ніхто не повинен померти, не

спробувавши їхніх гамбургерів. І картоплі фрі. І кілець цибулі. І соусу барбекю Джек Деніелс. І взагалі всього.

І не бійся, я відвезу тебе назад. Ми не будемо сидіти ні в машині, ні у твоїй квартирі. Що ми там з'їмо ? Хліб з

паштетом?

– У мене ще є консерви! – пожартував Косма, а дівчина несхвально похитала головою.

– Я скажу тобі один секрет, мій любий, якщо ти хочеш спокусити жінку, ти повинен змусити її

посміхнутися і поїсти. Більше нічого не потрібно. І якщо під час їжі ти зробиш хоч один безглуздий коментар

про калорії, набір ваги чи сакраментальне "щоб у цицьки пішло", я перестрибну через стіл і перегризу тобі

гортань. Я не жартую. Ніколи не дозволяй жінці відчувати себе товстою або навіть думати, що вона може

набрати вагу, навіть якщо вона лопає шоколад із відра. Ти повинен спостерігати, як я їм, давати мені

найкращі шматочки і обов’язково їсти більше за мене, щоб я не почувалася дурною. Натомість я буду

підливати тобі пива і відвезу додому. Це називається ідеальним домовленістю, і стосунки, побудовані на ній, триватимуть роками.

Косма швидко погодився. Він просто сподівався, що Майя трохи менше розмовлятиме під час їжі.

Ресторан був напрочуд близько, що дуже порадувало його і навіть наблизило до того, щоб

врятувати його просте життя. Чверть години в ролі пасажира майже привела його до того, що він покинув

атеїзм і знову прийняв Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя. У нього склалося враження, що дівчина