7adaab6e236f4333881613dfe7a1fe69

розповідали неймовірні історії про своє особисте життя, які вигадували — у кого була розвинута уява, або брали з серіалів — хто

нічого оригінального вигадати не міг, а тут раптом виявилося, що

реальність цікавіша за будь-яку вигадку сценаристів, було вже

невідомо, хто кого копіює — реальність життя чи навпаки, потім

Еллі зрозуміла, що це той самий хуліган із сусіднього двору, який

бив її лопаткою для куличів по вдягненому на голову відерцю, а

потім, як виявилося, закінчив факультет французької мови і став

відомим діджеєм, який тепер часто гастролює на турецьких курор-тах і фотографується в дорогих готелях, а колись мама заборонила

йому тримати вдома собаку, а батько дозволяв тримати собаку, але

покинув їх та одружився з дівчиною, молодшою за цього діджея, Еллі ніколи навіть не підозрювала про наявність у нього музикаль-ного слуху, хоча його батьки працювали в опереті і це мало бути

спадкове, «а ким ти працюєш?» — запитав нарешті він, Еллі

почала розповідати про модний журнал і безплатне печиво, її візаві

це було вочевидь нецікаво, і він почав роздивлятися вивіски за вікном

черепно-мозкового засобу пересування, Еллі теж було нецікаво

розповідати те, що вона розповідала, але шляхів для відступу вже

не залишилося і вона була змушена фантазувати далі лише для себе, без жодних слухачів, якби оформити це в текст і надрукувати на

141

глянсовому папері, — було б непогано, модне скуйовджене волосся

й інтелектуальний погляд, ще додати окуляри, коротенькі вузенькі

штанці, редингот і кеди, вона завжди або відставала від моди, купуючи одяг на розпродажах нікому не потрібного товару

некондиційних розмірів, коли ще була занадто худорлявою, або

переганяла моду на декілька років, купуючи речі, про появу яких

на модному горизонті ще ніхто не здогадувався, і коли зрештою

наставав їхній час у суспільній категорії часу, їй вони вже набридали

й зношеними висіли в шафі, «розмістіть ці кольорові олівці у вірному

порядку», — казали їй на співбесідах, або просили розв’язати

задачу на логічне мислення, у неї ніколи не було логічного мислення, і взагалі ніякого мислення не було — можна дійти висновку, роз-глянувши все її поцейбічне життя на лоні мегаполісу, хоча олівці, пензлі, кулькові ручки й нігті вона ніколи не гризла — це було

практично єдине, на що їй вистачало здорового глузду, але всі ці

одноднівки фешн-безладу, вона могла б стати митцем чи програмістом, та вона могла б стати ким завгодно, оскільки все, що можна уявити, можна втілити в життя, як написано на мотиваційному магнітику, який приліплений на її холодильнику, отже чому б не уявити себе

журналістом серйозного економічного видання на кшталт того, яке

можна читати в інтернеті лише за підпискою, Арсенію був потрібен

редактор, дуже потрібен, єдина людина, яку він бачив у ролі редак-тора свого щойно завершеного у своїй довершеній недоречності

роману, працювала в журналі і не хотіла редагувати роман безкош-товно (безплатно), бо від безплатної праці її починали мучити

докори сумління і вона вирішувала радше зварити новий борщ за

старовинним рецептом, але роман був доволі цікавий — тут ніде

правди діти, якби це було кіно, то який-небудь італійський неореалізм, щось на кшталт фільму «Знаджена і покинута», він вважав цю тему

зараз як ніяк актуальною для молоді на тлі скріп, які потрібно було

чимось підпирати, але видавця знайти було дуже складно, оскільки

твори в жанрі фікшн більше нікого не цікавили, йому запропонували

опублікувати його в інтернеті або почати кампанію з краудфандингу, оскільки це не політичне розслідування і не історія полонянки

гарему, яка досягла вершин самовдосконалення й відкрила студію

іміджу, саме так, «вам потрібний іміджевий проєкт — заявіть про

себе, і до вас потягнуться люди, поки що про вас ніхто не чув і ви

нікому не цікаві, ну для початку станьте волонтером, потім подиви-мося», — говорили йому видавці, тварини-безхатченки, власники

142

візочків, та альтернативно здібні діти чекали на Арсенія, але він

сидів на дивані й дивився новий сезон «Гри престолів», а коли новий

сезон закінчувався — він передивлявся старі, щоб освіжити в пам’яті

перебіг подій, кудись виходити з квартири не було потреби — піцу

й роли йому доставляли сюди, інша їжа спричиняла проблеми трав-лення, так само, як і необхідність спілкування з незнайомими людьми, або навіть із знайомим людьми, він все одно забував, як їх звуть і

де вони познайомилися, ситуативні альянси розпадалися на другий

день, а родинні зв’язки він не вважав за потрібне підтримувати, родичі ним також не цікавилися, не запрошували на весілля та

хрестини, мабуть, уже й не мали певності в його фізичному існуванні, сновида якийсь дивився на себе в дзеркало і не хотів голитися, бо

кур’єру служби доставлення піци все одно, поголений Арсеній чи

ні, а камеру скайпу він ніколи не вмикав, додаючи собі таємничості, отже Еллі вирішила влаштуватися журналістом в економічне

видання, можна навіть вести колонку про те, як територію РФ тихою

сапою захоплюють хитрі китайці і що означають слова на кшталт

«ніхто» — такий собі активний вокабуляр першокласника, а потім