7adaab6e236f4333881613dfe7a1fe69

дізнатися, коли він піде грати в гольф, Ганс палить на балконі та

струшує попіл на газон, але вітром його заносить у вікно поверхом

нижче, через що на фіранці з’являються плями у формі китайського

ієрогліфа, який означає багатство. На ноутбуці фон Шмульца відкрите

досьє компанії «Якутські алмази», з якого це часу поет цікавиться

алмазами, думає Арсеній, хоча поети насправді дуже корисливі

особи, нічого окрім грошей їх не цікавить, деяким навіть платять

за вірші, відповідно до кількості рядків, але алмази, що спільного

у цього Шмульца з алмазами, Шмульц повертається до кімнати, закриває двері балкону, тому що боїться протягу, завжди вимикає

кондиціонер, щоб його не протягло, а гостям каже, що кондиціонер

зламаний, гості не розуміють, чому в замку не можуть відремонтувати

корисний агрегат у кімнаті поета. «А де тіло Анамподеста? Його

відправили до міста?» — питає Арсеній, щоб підтримати розмову, насправді заслужений поет Якутії його зовсім не цікавить, усе більше

школярів ідуть до коледжів і технікумів через пільги для випускників

цих закладів при вступі до вишів, але які там пільги, він потрапив, куди хотів. Кастанеда зізнався перед тим, як піти на пошуки великого «може бути», що немає ніяких псилобіцитних грибів, і кактусів

ніяких немає, і навіть ніякого дона Хуана ніколи не існувало, але ж

я навчився керувати своїми снами за його методикою, сам вирішував

уві сні, куди мені зараз іти і кого там побачити за рогом, отже якщо

справді віриш — усе можливо. Навчався грати на гітарі «Сані біля

печі стоять», пів року лише грав на гітарі й усе, потім учитель гри

на гітарі сказав: «Якщо ти не почнеш співати, у цьому немає

жодного сенсу», а я просто стидався співати при всіх, тоді він

залишив мене у класі після уроків, або звелів усім вийти з класу, щоб мені не заважати, і тоді я нарешті почав співати, потім якось

учитель гри на гітарі прочитав у газеті мої вірші й сказав: «Це ж

треба, я вважав тебе якимось ідіотом, а ти, виявляється, філософ», запитують, чи не страшно брати на поетичні вечори й денні чаювання з художниками дітей, але де вони бачили на цих заходах

дорослих. «Ні, він лежить у льосі, у льодовому сховищі», — відповідає

фон Шмульц. Лежить там і крапельки поту виступають на оголеному

44

тілі, хочеться малювати, думає Арсеній, ніхто не захищає права тих, хто не хотів би, щоб його малювали, найдовірливіші чекають на

пташку, а досвідчені дивляться в об’єктив, холодний шашлик і чверть

шоколадного тортика на сніданок, жінка з шістьма руками, яка

працює масажисткою. І намазали його фосфором, щоб світився в

темряві, тому Арсеній легко його знайде там, покласти медальйон-амулет-талер за щоку і спуститися у холодний льох, сніданок про-ситься назовні, щоб трохи відволіктися й розвіятися, Арсеній запитує

у фон Шмульца — чому він читає про якутські алмази. «Хочете

придбати акції, або цікавитеся дорогоцінностями?» — невдало

шуткує він, але фон Шмульц починає помітно хвилюватися, якби

він був головним героєм цього твору, його можна було б визнати

винним у отруєнні, кожного року в новинах пишуть про п’ять-сім

випадків масового отруєння, ну то й що, він потрапив би в один з

цих невдалих випадків, дехто отруюється курячими стегенцями, треба пояснювати дітям, що не можна листуватися з невідомими

дорослими дядями й тьотями й сідати в чужі автомобілі, але це

ніколи нічому нікого не вчить. Фон Шмульц починає нервувати, швидко вимикає Інтернет і чистить кеш-файли, якби розповідь

велася від його особи, він обов’язково був би визнаний злочинцем, хоча це суперечить будь-яким конвенціям літературної спільноти, розірвався б на декілька частин — одна звинувачує, інша кається, а всі інші захищають, і потім уже незрозуміло, хто з них хто, Арсенію

стає цікаво, він просто лускає з цікавості, бо тут ховається якась

таємниця, яку поки що неможливо розгадати, навіть розгледіти, або

хоча б намацати, але він іде у вірному напрямку, про що свідчить

поведінка фон Щмульца, ревнощі, пов’язані з Агнешкою, тут, звісно, зовсім ні до чого, хай він просто котиться під три чорти, але якщо

ні, йому буде непереливки. Але інші підозрювані — болгарський

прозаїк Богуміл Ангелов та жінка-фотограф інтер’єрів Серафима —

також не повинні залишатися поза увагою, як відомо, винним зазвичай

виявляється той, кого найменше підозрюють, найменше за всіх

Арсеній підозрює Агнешку, ні, зовсім не по блату, але за два роки

вона стала ще красивішою, з того худорлявого дівчати з тремтли-вими кісками, у які заплетені гіпюрові банти, перетворилася на

високу білявку (просто високі підбори), висока білявка з меліруванням, таке синє мелірування — раніше за таке ректори дуже хотіли

вигнати з університету, так, у наш університет не можна було

запізнитися навіть на п’ять хвилин, та що там — навіть на хвилину, 45

двері зачиняли, і ти залишався під дверима на цілу пару, а іноді

навіть і на дві, якщо перші дві пари вів один викладач — не будеш

же ти йому пояснювати, чому не прийшов на першу пару, тому

залишалося йти пішки в ЦУМ і роздивлятися там на сувенірні вази

з фарфору — такі дарують на весілля, і продавчині просять, щоб ти