якомога менше місця в просторі, стати подібним до деревця бонсай, якому моторошно в цьому північному для нього холоді, мешканці
письменницької резиденції весь день слухають опуси Шуберта, які
транслюють через динамік у всіх приміщеннях замку, почуваються
справжніми феодалами, фотограф інтер’єрів Серафима знаходиться
в постійних пошуках правильного світла, цитує відомого інвестора
Джима Роджерса: «Вважаю, що капіталізм так не працює. Капіталізм
не передбачає того, що ви віднімаєте гроші у компетентних людей, щоб передати їх некомпетентним для того, щоб у некомпетентних
з’явилися гроші для конкуренції з компетентними». Намагається
загравати до Арсенія у перервах між ретельним вивченням журналу
Domus Design та переглядом корейських серіалів у навушниках.
Арсеній не реагує на її чари, але Агнешка йому теж не особливо
цікава — він зовсім відвик від неї за ці два роки, це якась зовсім
інша людина, вона теж не знає, як тепер поводитися з ним, їй
соромно, тому вона удає, наче цих двох років у різних світах не було
і вони розлучилися минулого тижня, щоб спілкуватися по «Скайпу».
Раптом забігає покоївка з моторошним зойком, виявляється, що
заслуженого поета Якутії Анамподеста Шварценберга отруїли
джемом із вовчої ягоди, Серафима нервово крутить свій талісман-талер із зображенням сонця, навколо оточеного символами планет
і нерозбірливим готичним шрифтом напису старонімецькою, який
іде по колу подібно саламандрі. Ось остання публікація в часописі
«Зорі Якутії», цілий розворот, і кому міг завадити цей симпатичний
чоловічок — думає Арсеній. Уночі він чує, як хтось крадькома крокує
коридором, скриплять мостини, у повітрі запах полови — це майже
мигдаль — думає Арсеній, але ж вовчі ягоди — це, мабуть Ганс
усе-таки підбирається до Агнешки, або ж Серафима підбирається
до Арсенія, хоча кроки за інтенсивністю більше схожі на чоловічі, але хто знає, як воно там насправді. «Чому всі тепер мають страждати
через їхню жадібність — набрали доларових кредитів, хотіли виру-читися, були вже прецеденти, коли долар виріс з двох гривень до
п’яти, а потім з п’яти до восьми, чому тепер усім світом їм допомагати», — каже по телевізору експерт, Арсеній воліє перемкнути
канал, але канал у замку лише один, судження про книгу складають
на підставі її назви, якщо вже автор не зміг придумати назву і т.д., літературний анекдот-бурлеск, але перші три сторінки — билинна
40
неспішна експозиція (але з приповідками вже з перших рядків), ти
впевнений, що широкий читач це зможе опанувати, Ну я ось
зазвичай прочитую першу сторінку, хай там хоч яка експозиція, від
тургенєвських пейзажів до опису двигуна винищувача, і потім
декілька сторінок з середини, щоб зрозуміти, що там із цими
тургенєвськими винищувачами в принципі може відбуватися — і
тоді вже думаю — купувати чи ні, наприклад. Ну, річ про художку, звісно, ворд виправляє її на «худобку». Ще в книзі є кратність, ну
це вже справа верстальників і типографістів, ти ж розумієш, хай вже
там самі розбираються, у дев’яності випускали такі книжки, де в
кінці були пусті сторінки і написано «Для заміток», таких пустих
сторінок бувало навіть по п’ятнадцять, ну це вже просто неподоб-ство, так, тоді книжки брався випускати хто завгодно. Треба просто
щось додати або щось вилучити, краще, звичайно, просто вирізати
одну главу й усе. Ну якщо ти не хочеш нічого вирізати — ти не
професіонал. По телевізору розповідають про те, як у відомої групи
вкрали на закордонних гастролях усі інструменти, і тепер їм збирають гроші на нові, Арсеній не розуміє, чому він має допомагати
музикантам, які явно багатші за нього, але ж інструменти дуже
дорогі, волонтерство зараз у моді, і ці музиканти — справжні патріоти, тому все-таки записує номер кредитної картки, потім обговорюють
балерину, яка жваво так підскакує в шпагаті у відфотошоплених
трусиках, найменші трусики у світі — ось це вже справді значно
цікавіша тема, але Арсеній змучений надлишком невикористаних
сподівань і йому хочеться спати. Балерина крутить свої фуете на
мідяку, якщо вона зійде з цього місця і все-таки впаде в море, перетвориться на русалоньку, принц буде казати їй: «Чому ти ніколи не
викидаєш за собою відходи та сміття, і хліб знову засох, ну що ти
така нехазяйновита звалилася на мене», красуня у червоному мікробікіні. Потім обговорюють інформацію про вбивство відомого
співака, яка з’явилася на сайті фестивалю авторської пісні, доходять
висновку, що сайт зламали хакери, приходить смска з підписом
співака: «Я живий», ведучий каже: «Чекаю наступну смску такого
змісту від Цоя». Ведучий зовсім не дає дівчині, яка читає новини, їх читати, він весь час заграє з нею, активно перебиваючи, каже:
«Хай розгортає там на сцені, що хоче, хоч труси», експерт каже: «Ну ці
дев’ять заробітчан, які минулого року пройшли центром Москви з
прапором, співаючи гімн, повелися просто непристойно. Але з іншого
боку — навіть у «совку» було видно, наскільки радянська армія
41
трималася, в основному, на нас. Увесь середній командний склад — а
це кістяк армії, всі ці сержанти і прапорщики — це були наші земляки.