Вигнання в рай (СИ)

Гриня ж, обйшовши будинок, пдйшов до одн з будвель, що знаходилися за багатоповерховим матком Федорчука. Гриня вдчинив масивн двер й, махнувши, запрошуючи рукою, увйшов досередини. Сергй, наслдуючи його, теж увйшов до середини будвл й став услд Грин спускатися сходами вниз. Це виявилося чимось на зразок величезного льоху. Вони, спустившись, пройшли ще трохи освтленим коридором цього величезного пдземелля й пдйшли до великих броньованих дверей. Гриня набрав код вдчинив ц двер. Вони опинилися у величезному стрлецькому тир, де вже вправлялися в стрльб деклька чоловк. Сергй же з свом супровдником пдйшли до одн з нш для стрльби, й Гриня, не довго думаючи, без няко пдготовки вийняв свй пстолет вистрлив по мшен.

- Що ж, не погано, - промовив Гриня, коли псля пострлу подивився на мшень через спецальний оптичний пристрй, а потм надав можливсть подивитися на мшень Сергв.

Сергй же, й соб поглянувши через оптичний пристрй на мшень, ствердно похитав головою, засвдчуючи тим самим, що пострл справд був непоганим: Гриня вразив мшень майже в "десятку" - майже, тому що отвр вд кул був все ж не в самому центр мшен, а трохи справа, майже на меж мж "дев"яткою" й "десяткою".

Потм Гриня запропонував Сергв свй пстолет. Сергй узяв зброю й теж без всяко пдготовки, а просто повернувшись лицем до мшен взявши пстолет обома руками, оскльки той був досить масивним, вистрлив по мшен деклька разв - зброя була й справд дуже потужною, про що можна було судити з сильно вддач. Сергй вддав зброю в руки власника й навть не став дивитися на результат свох пострлв сам, а лише кивнув головою свому взав, надаючи йому право переврки цих результатв. Гриня ж, поблажливо посмхнувшись на таке, схилився до оптичного приладу, й поблажлива посмшка раптом зйшла з його обличчя - вс отвори вд Сергвих пострлв були розташован правильним колом, в самснькому центр якого був отвр вд пострлу, зробленого Гринею.

- Що ж, - розвв руками Гриня, - нчого не скажеш, майстер - майстер, це вдразу видно. Де служив, якщо не секрет?

- Не секрет, Афганстан, ДШБ.

- Тод все зрозумло, от тльки не зрозумло, - Гриня здивовано пересмикнув плечима, - чому художник?

- Така доля. Так карта лягла, - пояснив вн, щоб Грин було зрозумлше.

- Карту завжди можна переграти. А от, наприклад, - Гриня змряв Сергя поглядом з нг до голови, - в якйсь охороннй структур, та хоч би в нашого Федорчука в служб безпеки, ти виглядав би набагато краще й був би, як кажуть, завжди в шоколад - це тоб не те, що якийсь там непевний шматок художнього хлба. Н, я не жартую, хочеш я й справд поговорю про тебе з Федорчуком. Будеш, як сир в масл. Та й Федорчук не пошкоду - так проф, як ти, на дороз не валяються. Давай, не вагайся, - все з бльшим ентузазмом наполягав вн.

- Та н, вибач. Доля - доля, й перегравати карту - це доля здебльшого шулерська. А бути в шоколад - це й взагал не доля, а зовсм навпаки.

- Що ж, все зрозумло, - невесело пдсумував Гриня, - а жаль. все ж, не забувай, май на уваз, моя пропозиця завжди в сил, хто його зна, як ще повернеться доля. А поки що на, володй, - вже з веселшим виразом на обличч простягнув вн свй пстолет, який тримав за ствол рукв"ям до Сергя. - Бери, бери, - пдбадьорив вн Сергя, побачивши його розгубленсть.

- Тобто, я не зовсм тебе розумю. Ти що, хочеш подарувати мен свй пстолет.

- Звичайно, а що тут розумти.

- Припустимо, я зрозумю, але як це зрозумють, наприклад, правоохоронн органи?

- Зрозумють як треба. Бери, тоб кажу, - майже втиснув Гриня пстолет в руку Сергв, який таки взяв, роздивляючись, зброю. - А правоохоронн органи зрозумють все правильно. Як накажемо м, так зрозумють. Ти не переживай, отримаш дозвл на ствол, як належить, по всй форм. Сьогодн ж отримаш. Ти що, до цього часу ще не зрозумв, з ким ти маш справу? носити цю грашку можеш вже й зараз, правоохоронн органи не будуть мати до тебе жодних претензй - за це я повнстю вдповдаю. А даю я тоб ствол не просто так, як презент, у нас тут тоб - не те, що десь там у вас, у нас тут - Чикаго тридцятих вдпочива. те, що тоб вчора зустрвся тльки я, це тоб дуже поталанило. Можливо, вже сьогодн ти в цьому переконашся, цлком можливо, що навикв рукопашного бою тоб буде замало, так що стрляй не роздумуючи, бажано, звичайно по кнцвках, але можеш мочити наповал. Сво життя все ж дорожче, а з правоохоронними органами ми розберемось, не переживай, навть, якщо завалиш десятка пвтора-два мсцевих урок - нхто тоб й слова кривого не скаже, якщо дзнаються, що ти маш справу з нами. Я особисто багатенько вже х завалив, як бачиш, все нормально, - пдморгнув вн.

- Та ти прямо застрахав мене, хоч за порг не виходь, - зважив у руц, оцнюючи подарунок, Сергй.

- Тебе застрахаш, - поплескав Гриня долонею Сергя по плечу, - жаль, жаль, звичайно, що не хочеш приднатися до нашого згуртованого колективу. Та досить вже жалтися, може колись таки й надумаш, як шмат черствого художнього хлба занадто вже буде дерти горло. А поки пшли вже нагору, - кивнув вн головою на стелю пдземелля й, повернувшись, рушив до виходу.