Вигнання в рай (СИ)

- тут ти, Олегу, як кажуть, втрапив у саму серцевину, - дуже поважно, вдкинувши всяку поблажливсть до молодост свого спврозмовника, сказав отець Михайло, - ти, Юрку, теж, звичайно, правий, - звернувся вн до Павлюка. - Тут найфундаментальнша засада, найпринциповша основа - на цьому, так би мовити, стомо, звдси нам зрушити няк не можна. справд ж бо, церква всякого народу - це душа цього народу: росйська церква - душа росйського народу, укранська церква - душа укранського народу. Чому ж душа одного народу повинна пдпорядковуватися ншому народов? Нам кажуть, що, мовляв, от у католикв пдпорядкування церков вищй нстанц. Але ж у католикв теж кожна церква - душа свого народу, просто вс церкви в злагод й любов домовилися помж собою про рвноправне х пдпорядкування одному зверхнику - пап Римському, це урвню вс церкви в х правах бути незалежними одна вд одно, дйсно нацональними церквами, так само, наприклад, пдпорядкування всх громадян одному зверхнику, хай це монарх чи президент, - це ж зовсм не те саме, якби один сусд прийшов до ншого сусда заявив йому, що буде вднин керувати ним, як старший брат молодшим. Та й нема ж у православних свого папи Римського. Якщо вам так хочеться, то будь ласка, давайте домовимося помж православними церквами пдпорядкумось одному диному зверхников - але ж, вибачте, в такому раз, цей зверхник буде зовсм не в Москв, а, як належить, у Константинопол, матиме право, як зверхник всх православних, надавати, чи не надавати, наприклад, автокефалю, а не так, як зараз, коли, бути чи не бути церкв одного народу незалежною, визнача церква ншого народу, хай навть сусднього братнього. Та й сама ж Московська митрополя проголосила себе патрархатом в абсолютно неканончний спосб, не будучи нким визнана як окремий Патрархат, жила, таким чином, в якост церкви незаконно, неканончно сто п"ятдесят рокв, аж поки всма правдами й неправдами, бльше неправдами домоглася свого визнання. Псля чого, знову ж таки не канончно, не законно новоспечений Московський Патрархат пдпорядкову Кивську митрополю, знову ж таки, всма правдами й неправдами, бльше неправдами - так що ниншня укранська церква, що в пдпорядкуванн Московському Патрархатов, теж згдно з буквою церковних законв - неканончна. Таким чином весь цей заплутаний тяжкими сторичними колзями Гордв вузол укранських церковних справ, який, здаться, так важко розплутати, дуже легко розрубати одним махом - кожен православний народ, як це вже сторично й склалося в православному свт, ма право на свою власну, незалежну, автокефальну церкву! все! Все дуже легко й просто.

- Дуже, дуже згоден з тобою, Михайле Архиповичу, - нахилився на стл всм свом огрядним тлом Юрй Павлюк, - мен щодо зараз тобою сказаного хотлось би розглянути проблему бльш широко, в, так би мовити, загально моральному, загальнолюдському план. Як казав Тарас Григорович, "в свой хат своя й правда, сила, воля": сво - воно сво, погане воно, чи гарне, але воно сво, наше. Якщо воно погане, то це означа, що ми сам не дуже гарн, це означа, що нам самим треба ставати кращими - станемо кращими ми сам, то покращиться й все нам належне, все наше стане кращим. Сво ми завжди в прав, в змоз покращити. А чуже - завжди чуже. Чуже не бува н хорошим, н поганим - воно чуже, незрозумле! Воно накинуте нам зверху насильно, воно давить нас, тисне, зв"язу по руках ногах, диктуючи нам правила караючи за х невиконання, а ми, в свою чергу, няк на змст цих правил вплинути не можемо. Чуже - завжди чуже, а тому завжди погане. От ми, наприклад, Укранська Православна Церква, Кивський Патрархат, служимо нашому рдному народов, який споконвкв, протягом багатьох тисячолть живе отут у себе вдома, на цй територ, ма свою культуру, сторю, сво традиц, свою мову, на зверхнсть н над ким не зазхамо, але й свох прав не вддамо, наш Патрарх живе й служить Богу й Укран тут, з нами, й те, що ми називамось церквою Укранською - саме по соб зрозумло, ми чист перед Богом, у нас нема зерна неправди за собою, нам нчого приховувати н перед людьми, н перед Богом. Для чого ж називатися укранською церквою органзац, яка пдпорядковуться ншй церкв, зверхник яко живе в столиц ншого народу, органзац, яка сповду сторю, традиц, духовн цнност, мову, врешт решт, цього ншого сусднього народу, для чого називати себе укранською церквою органзац, яка проклина наших геров благословля душителв нашо свободи, кривавих катв нашого народу? Для чого? Для чого це лукавство, цей обман? Хто ж вас примушу називатися цим невластивим для вас менем "укранська" - називайтесь, будь ласка, тим, чим ви насправд й , називайтеся Росйською Православною Церквою, сповдуйте сво рдн росйськ цнност, сйте серед свох росйських чад, що живуть зараз в Укран, добре й вчне згдно з вашим росйським розумнням - будьте чист перед Богом народом.