Вигнання в рай (СИ)

- Не лише цкавою, а й просто нагальною, нам цього просто не оминути, якщо ми хочемо з вдкритими очима озирнутися навколо себе, - залучилась нарешт до розмови й одна з трьох молодих присутнх педагогв, рина Остапчук, надзвичайно красива чорнява зовсм ще молоденька двчина в строкатй сукн, - бо що ж може бути нагальншим для нашого часу, як не це всезагальне панування матерального, яке неначе катком прокочуючись по сучасност давить всякий тендтний росточок духу, що де-не-де нод пробиваться крзь загальну залзобетонну могутнсть матеральних нтересв, - матово-смагляве дуже красиве з витонченими обрисами обличчя аж пашло вд внутршнього вогню, велик трохи видовжен чорн оч палахкотли натхненними блискавками. - тут Сергй Михайлович дуже доречно зауважив, що середньовчний християнський символзм в образотворчому мистецтв був набагато вищим досягненням, анж сучасний модернстський символзм. А я б хотла розширити це його твердження взагал на царину вс духовно культури, бо й справд, - вона зробила запрошуючий жест руками, наче втягуючи всх до розмови, - в порвнянн з вищими досягненнями християнсько культури з приматом десяти священних заповдей, як вивищили людство над язичницькими цнностями, сучасна культура все глибше й глибше занурються в те саме, переможене свого часу християнством, язичництво, все нижче й нижче сучасна культура пада в порвнянн з висотами християнських досягнень. От, наприклад, - обвела вона поглядом заворожених гарячою промовою присутнх, - оця сучасна сексуальна революця, вс ц найрогнузданш сексуальност з еротизмами - хба в цьому щось нове? Зовсм н, абсолютно нчого нового - все це звичайнсньке тоб язичництво з його розгнузданими культами земно плодючост, вс ц Донс з х похтливими вакханалями, вс ц знаменит свою нестримною розпустою античн святотатн свята, бенкети - нчого нового в цьому нема, все це - звичайнсньке повернення людства до стану здичавння, - рина обвела поглядом всх, заглянувши кожному в оч, й побачивши в кожних очах схвалення, продовжила: - А сучасна торгвля людьми, оця сучасна работоргвля! Чим вона вдрзняться вд подолано свого часу християнством работоргвл язичницько? Мене до глибини душ обурю ця огидна неприкрита реклама работоргвл, коли, нтрохи не соромлячись, вдкрито в усх засобах масово нформац повдомляться, що, наприклад, футболста такого-то продано такому-то футбольному клубу за такою-то цною! Продано! Розумте! Про-да-но! - повторила вона повльно по складах, мов саму себе переконуючи в реальност тако неймоврност. - Як це взагал можливо псля суса Христа, псля Руссо й Вольтера, псля Толстого й Достовського, псля всх революцй з х "свободою, рвнстю й братерством", псля всх незчислимих жертв, принесених на олтар загальнолюдських цнностей, в умовах сучасно цивлзац? Продано! Звичайно, футболста продано за мльйони, але яка рзниця, продано тебе за копйку, чи за мльярд копйок - важлива не сума, за яку тебе продали, а те, що тебе продали! Продали! Саме неймоврне тут, що загал сприйма це як належне, не вбачаючи тут нчого такого, що б протистояло всм цим пропагандованим загальнолюдським цнностям сучасного глобалзованого свту - мислител, письменники, флософи, професори з академками, вс ц захисники сучасного гуманзму як в рот води набрали з цього приводу! - вона аж здвигнула плечима, дивуючись сама свом словам. - Пригадуте героню роману Достовського "дот" Настасю Пилипвну, - продовжила рина вже трохи менш пафосно, бльш доврливо, - як вона була в духовному сенс смертельно вражена усвдомленням свого безмежного морального падння, перебуваючи в статус утриманки старшого за не багатого чоловка? Пригадуте? - зробила рина паузу, щоб переконатися в тому, що цлковито заволодла увагою присутнх. - А погляньте тепер на сучаснсть! Наприклад, на сучасний шоу-бзнес. Н, вже навть не старший чоловк, що бере чи то на постйне утримання, чи то на одноразове використання молоде двчатко, яке таким чином пробива соб дорогу до популярност на сцен, н, все вже набагато огиднше - стара баба, яка вже ма внукв та правнукв, але при цьому ма й велик грош й велик можливост в шоу-бзнес бере соб на утримання для угамування сво мерзенно старечо хт молоденьких хлоп"ят, як таким чином стають зрками сцени. Я з цього приводу завжди пригадую оповдання Пушкна "Пкова дама" - пам"ятате, як там головний герой Герман мимовльно ста свдком того огидного нчного туалету старо графин, коли роздягають перед сном, а Герман з свого сховку вимушений був спостергати за оголеними "принадами": як вдало Пушкн зумв передати всю вдразнсть цього видовища - завжди, коли я чую, читаю, чи бачу по телевзору про чергове "велике кохання" мж якоюсь старою багатою покровителькою молоденьким хлоп"ям, яке годиться в онуки цй бабус якого ця бабуся просову в зрки шоу-бзнесу, я тод завжди пригадую цей уривок з "Пково дами" мимовльно уявляю соб, як цим молоденьким хлоп"ятам доводиться не тльки любуватися брезклстю оголених принад свох покровительок-бабусь, але й, вибачаюсь... - завмерла вона з виразом невимовного жалю й спвчуття, очевидно, не в змоз вимовити слв, якими називаться те, про що вона говорила. - Хба це не огидно? Хба це не верх цинзму, пдлост, дикост, грховност, врешт-решт! саме найнеймоврнше те, що загалом все це знову ж таки сприйматься "на ура", публка просто в захват вд чергових смердючих такого штибу чуток, що спершу видаються просто злими вигадками непорядних заздрсникв, але врешт виявляються неприглядною гркою правдою - тут "ппли" вже просто шаленють вд захвату, упиваючись пкантною непристойнстю ц правди. Який же обтяжливий обов"язок у наш час - називати реч своми менами, - вже зовсм стишено, нби сама до себе, промовила рина й замовкла, задумавшись.