Unknown

Пій XI (1857—1939) — папа римський в 1922—1939 рр. Під­тримував сили крайньої реакції. 1922 р. уклав з фашистським ди­ктатором Муссоліні «Латеранський договір», за яким Ватікан з суто релігійної ієрархії був виведений в ранг суверенної держави, вийшов на світову політичну арену. В 1933 р. Пій XI підписав з Гітлером конкордат, став його спільником, благословив фашист­ську агресію. В одному з своїх офіційних послань прокляв кому­нізм, закликав весь світ до хрестового походу проти СРСР (1930). Енциклікою «Сорокового року (1931) активізував діяль­ність найреакційніших світських політичних партій католицького типу.

І н ф у л а — головний убір духовних осіб.

Нунцій — постійний дипломатичний представник папи в ін­ших країнах.

«Петрова скеля» — метафорична назва Ватікану — керів­ного центру католицької церкви, резиденції папи римського. Назва походить від легенди про те, що один з учнів Ісуса Христа —

апостол Петро — був першим римським патріархом (папою). Пап­ський престол ще називають і престолом святого Петра. Римсько- католицька церква вважає святого Петра намісником Ісуса Хрис­та, а пап римських — намісниками бога на землі.

Климентій XIV — римський папа в 1769—1774 рр. У 1773р. ліквідував орден єзуїтів. Відновив цей орден 1814 р. папа Пій VII (1800—1823).

П ій VI — папа римський в 1775—1799 рр. Підтримував зв’яз­ки з найреакційнішимн європейськими монархами, вимагав при­душення французької буржуазної революції 1789 р.

Пій X — папа римський в 1903—1914 рр.

БенедиктXV (маркіз делла Чеза) — папа римський в 1914-1922 рр.

Григорій XVI — папа римський в 1830—1846 рр.

«П о и о л я р і» — масова ультракатолицька «Народна партія», розпущена Ватіканом у 1922 р. після приходу до влади Мус- соліні.

Гутенберг Альфред (1865—1951) — один з наймогутніших магнатів німецького монополістичного капіталу. В 1909—1918 рр. керував концерном Круппа, потім створив велетенський концерн преси і кіпо. який вів антирадянську мілітаристську пропаганду, фінансував Гітлера і його партію, допоміг їм захопити владу в Німеччині. Після війни брав участь у відновленні фашистської організації та її військового філіалу «Сталевий шолом». Був одним з авторів «Плану Гофмана» (1931), за яким Німеччи­на разом з імперіалістами Англії і Франції мала напасти на СРСР.