Читаем Unknown полностью

Пав люк Павло Минович (пом. 1638 р.) — гетьман переєстро- вого козацтва, керівник селянсько-козацького повсталий 1637 р. проти шляхетської Польщі.

Кисіль Адам Григорович (1580—1653)—український маг­нат. За зрадницькі дії проти повсталою українського народу ді­ставав великі винагороди й високі посади від шляхетсько-поль­ського уряду.

Ф е д о р о в Іван (пом. 1583 р.) — російський першодрукар, за­сновник книгодрукування в Росії й па Україні.

Літописець 1690-х рокі в...— Йдеться про українсько­го письменника-полеміста Михайла Андреллу (бл. 1637—1710). Був уніатським священиком на Закарпатті, зрікся унії, написав полемічно-публіцистичні твори «Логос» і «Оборона», в яких ви­кривав злочини єзуїтів, уніатів.

Імператор Й о с и ф.—Йдеться про Йосифа П (1741— 1790) — імператора «Священної Римської імперії» (1780—1790). Був прибічником так званого освіченого абсолютизму. Проводив політику насильницького онімечування всіх підвладних йому на­родів.

...у ніатський чернечий орден василіа н...— Йде­ться про ченців василіанських уніатських монастирів, засіюваних у Литві, Західній Білорусії, Західній Україні після запроваджен­ня Брестської церковної унії 1596 р. Греко-католицький орден ва- силіан насаджував унію, посилював папський вплив, викоріню­вав православ’я. Наприкінці XIX ст. папа Лев XIII зреформував орден василіан, наблизивши його статут до єзуїтського. Василів­ни мали на Україні школи з єзуїтськими методами навчання, в яких виховували учнів у дусі фанатичної покори панівним кла­сам. На землях Західної України і Білорусії припинили своє іс­нування після скасування Брестської унії у 1946 р.

Целібат — обов’язкова безшлюбність католицького духовен­ства. Поступове введення целібату і для греко-католицького кліру було заходом перетворення уніатів у римо-католиків, знищення відмін між уніатами й католиками.

Маньчжоу-Го — маріонеткова держава, створена япон­ськими мілітаристами на території північно-східного Китаю, яка існувала з березня 1932 по серпень 1945 р.

А У РИМІ дзвони дзвонять...

Сучасна містерія на 3 дії

Вперше падруковано в журн. «Перець», 1948, № 8.

У збірці «Присмерк» чужих богів» (1950) дано, примітку Я. Галана: «Цю п’єсу не було премійовано на жодному конкурсі навіть десятипроцентною премією, що, без сумніву, говорить в її користь. Відсутність позитивного героя автор компенсує своєю присутністю».

Подається за першодруком.

Перейти на страницу: