Unknown

Дмитро Донцов (1883—1973) — український буржуазно- націоналістичний літератор, ідеолог войовничого фашизму, біло­емігрант, з 1922 р. редактор журналу «Літературно-науковий віс­ник», що набув з того часу одвертого профашистського напряму. В 20—30-х роках жив у панській Польщі. Після розгрому гітле­рівської Німеччини виїхав до Канади, де продовжував свої люті наклепи на комунізм, на Радянський Союз.

Дмитро Левицький (1887 р. народж.) — голова УНДО («Українського національно-демократичного об’єднання») —провід­ної партії українських буржуазних націоналістів, заснованої 1925 р. у Західній Україні. УНДО активно допомагала польським окупантам в прндушепні революційного руху трудящих на західно­українських землях.

Дмитро Паліїв (1896—1943) — один з західноукраїн­ських буржуазно-націоналістичних лідерів, засновник і редактор реакційної газ. «Новий час» (1923—1939), пізніше — один з орга­нізаторів і керівників дивізії СС «Галичина».

«Червона калина»— українська кооперативно-видавнича націоналістична спілка, існувала у Львові в 20—30-х роках, вида­вала літературу, сповнену наклепів на Радянський Союз, зокрема «Календар-альманах». Степан Тудор назвав «Червону калину» від­тинком фашистського фронту.

«II е д і л я» — ілюстрований тижневик, орган української като­лицької спілки (партії клерикальної буржуазії). Виходила у Льво­ві в 1928—1938 рр.

«Д н і и р о» — націоналістичний калепдар-альманах українсько­го товариства емігрантів з Східної України. Заснований у Львові 1923 і).

«Л и с т о п а д» — журнал однойменної української фашист­ської літературної групи, виходив у Львові в 20—30-х роках.

Зупак-цугсфюрер-переможець — тривіальне лубко­ве зображення капрала австрійської армії за цісаря Франца-Йо- сифа І. Зупак — нагрудний значок; цугефюрер — командир взводу.

...я кщо і були Кенігрец и...— Йдеться про поразку австрійського війська під чеським містом Кенігрецем під час австро-прусської війни 1866 р.

«Просвіта» — культурно-освітня організація в Західній Україні, заснована в 1868 р. Керівництво «Просвіти» захопила на­ціоналістична склерикалізована інтелігенція, здебільшого духовеи- ство. В роки пансько-польської окупації «Просвіта», зокрема її головне правління, було в руках націоналістів з УНДО, які праг­нули перетворити всі організовані «Просвітою» заклади — бібліо­теки, гуртки — в осередки антирадянської, антикомуністичної про­паганди. Комуністи в підпіллі боролися за свій вплив у закладах «Просвіти».

К у р д н д и к Анатолій — літератор з націоналістично-клери­кального табору.