Unknown

Казанова Джованні Джакомо (1725—1798) — італійський письменник, великосвітський авантюрист, автор 12 томів «Мемуа­рів», в яких, зокрема, описано життя придворної аристократії в різних країнах Європи.

Сроковський Костянтин (1878—1935) — польський пи­сьменник, публіцист, до 1917 р. жив на Україні, писав також опо­відання українською мовою.

ВЕЛИКЕ САМОЗАПЕРТЯ

Вперше надруковано в журн. «Вікна», 1930, № 11, під псевдо­німом Яга.

Подається за першодруком.

«Діло» — західноукраїнська газета ліберально-буржуазного, згодом — буржуазно-націоналістичного напряму. Друкувалася у Львові з 1880 по 1939 р. На початку 20-х років виходила під різни­ми назвами: «Громадська думка», «Українська думка», «Україн­ський вісник», «Громадський вісник», «Свобода»; з 1925 р. «Діло» — орган УНДО.

Галущинськнй Михайло (1878—1931) — один з лідерів українського буржуазного націоналізму. З 1923 р.— голова правлін­ня «Просвіти» у Львові.

Мудрий Василь (1893 р. народж.) — український літератор- фашист, редактор газети «Діло», один з лідерів УНДО.

«Громадський г о л о с» — газета, виходила у Львові з 1895 р. як орган Української радикальної партії, пізніше — орган Української соціально-радикальної партії.

...в ідомого йолоп а...— Йдеться про українського націо­налістичного журналіста Миколу Троцького, який виступав під псевдонімом М. Данко, був співробітником газ. «Діло».

Левицький Кость (1859—1941) — один з ватажків україн­ського буржуазного націоналізму, ревний прислужник австрійської монархи, потім організатор і керівник буржуазно-націоналістич­ного уряду маріонеткової ЗУНР («Західноукраїнської народної республіки»), що існувала з 13 листопада 1918 до липня 1919 р.

[СКАЛКИ в оці]

Вперше надруковано в журн. «Вікна», 1930, № 12, під псевдо­німом Яга. Твір не мав заголовка.

Памфлет Я. Галана «Скалки в оці» був першим його виступом проти Ватікану.

Подається за першодруком під назвою рубрики в журналі — «Скалки в оці».

...сконфіскували... кусник «К о р д і а н а»...—Поль­ський театр у Львові ставив сатиричну п’єсу Юліуша Словацько­го «Кордіан». Львівська цензура не дозволила сцени, де зображено папу Григорія XVI, який у буллі від 9 червня 1832 р. гостро за-

ство. В роки пансько-польської окупації «Просвіта», зокрема її головне правління, було в руках націоналістів з УНДО, які праг­нули перетворити всі організовані «Просвітою» заклади — бібліо­теки, гуртки — в осередки антирадянської, антикомуністичної про­паганди. Комуністи в підпіллі боролися за свій вплив у закладах «Просвіти».