«Дорогий кардинале Міндсенті! Я одержав Ваш лист від 31 серпня, де Ви говорите про заходи, зв’язані з святого короною святого Стефана. За Вашим твердженням, свята корона знаходиться в руках армії США у Вісбадені. Дозвольте запевнити Вас, дорогий кардинале, що ми приділимо необхідну увагу Вашій пропозиції, коли увага місії буде звернена на долю цієї реліквії».
Особливо багато енергії витрачає Міндсенті на роботу серед молоді. Наявність численних католицьких шкіл полегшує йому це. Названі школи являють собою мініатюру Естергомського палацу, державу в державі; мракобіси- вихователі пильно дбають, щоб віяння нової епохи не проникли крізь мури цих закладів, і роблять одчайдушні зусилля, щоб з їх вихованців і вихованок виросли чистокровні фашисти. Вирвати молодь з цупких рук її розбещувачів — таке першочергове завдання виникло перед народним урядом. І це було зроблено.
Міндсенті та його присні відповіли дикою свистопляскою. На голови членів уряду посипались прокляття; Міндсенті погрозив їм відлученням від церкви. В його посланнях тепер говорив уже явний, невблаганний ворог демократії. Це було одверте оголошення війни новій Угорщині.
Угорський народ прийняв виклик. У незліченних листах і телеграмах на адресу уряду він вимагав припинити ворожу діяльність зухвалого феодала в кардинальській мантії, суворо покарати цього обер-шпигуна і обер-дивер- санта. Мовою справедливих і суворих суддів заговорили робітники, селяни, службовці, люди вільних професій, заговорили також і учні колишніх католицьких шкіл, заговорила, нарешті, і не розкладена ще остаточно частина духовенства.
Вимогу народу задоволено: Йожеф Міндсенті опинився за гратами. Знайдені під час обшуку секретні документи кардинала підтвердили найгірші сподівання: Міндсенті виявився шпигуном, провокатором, злісним палієм війни і, на додаток, брудним спекулянтом.
Угорський народ на весь голос сказав: «Нарешті!»
Інакше відгукнулися на арешт пройдисвіта його покровителі, для яких удар по Міндсенті був ударом по них. Заступник американського державного секретаря Ловетт черговий раз ошельмував з піною на губах демократичний уряд Угорщини, а Пій XII... відлучив винуватців арешту Міндсенті від католицької церкви (теж мені горе!). Дала волю своїй злобі й преса Уолл-стріту. Осине гніздо заворушилось.