Unknown

Монсеньйор Джуліо Гуїдетті, так само як і прелат Едуардо Чіппіко Преттнер, був найбільш довіреною особою папи і як такий користувався правом вирішаль­ного голосу в правлінні «Інституту релігійної справи». В руках його преосвященства були величезні суми, якими він жонглював зі спритністю престидижитатора. Зіткані ним тенета спекулятивних махінацій і операцій охоплю­вав захід і південь Європи, досягали банків і бірж обох Америк. Коли в ході операцій, які проводив Гуїдетті, виникали непередбачені труднощі, він не зупинявся ні перед чим: займався підробками, пускав у діло фальшиві векселі, користувався з послуг героїв римської чорної біржі.

Одної такої тяжкої хвилини монсеньйор Гуїдетті звернувся за допомогою до сеньйора Корбі, директора близького Ватіканові «Банку святого духа». Монсеньйо­рові терміново потрібна була готівка, великі гроші, які йому могла позичити лише людина, не обізнана з секре­тами і сюрпризами фінансових операцій найсвятішого престолу.

Незабаром вівцю для заклання було знайдено: сеньйор Корбі познайомив монсеньйора Гуїдетті з сеньйором Алес- сандро Россіні, який прагнув швидкого збагачення. У здій­сненні цієї, фатальної для Гуїдетті, операції брали участь п’ять зв’язаних з Ватіканом банків, в тому числі швейцарський «Юньйон банк» у Берні і «Найшнл сі-

19*

579

ті банк оф Нью-Йорк», завдяки чому монсеньйор у най- коротший час заволодів мільйонами сеньйора Алессандро Россіні.

Але надійшов час платежу, а монсеньйор Гуїдетті і не гадав про повернення сеньйорові Россіні його міль­йонів. Сміливо задумана валютна операція зірвалась, а повернути борг 8 грошей «Інституту» або власних у мон­сеньйора не було жодного бажання. В результаті стався найнеприємніший скандал. Ну що ж: не міг же монсе­ньйор Гуїдетті заздалегідь передбачити, що гадана вівця раптом учепиться йому за горло мертвою хваткою...