Unknown

І використали. Запеклий уніат Жаткович дістає посаду губернатора Закарпаття. Другий ревнитель унії, Баскид, поки стане й собі губернатором, одержує від празького уряду 2 тисячі угрів * родючої землі. Такий самий пода­рунок дістає інше «світило» закарпатського уніатства гітлерівський найманець Августин Волошин, священик, педагог і демагог в одній особі. Каноніки й прелати жили тепер не гірше, ніж за часів панування мадярів.

Інакше, зовсім інакше поставилися чехословацькі влас­ті до закарпатської бідноти. В результаті парцеляції* маєтку графа Шенборна селяни дістали всього ЗО тисяч угрів землі, решту, 200 тисяч угрів, дістала швейцарська капіталістична фірма за казково дешеву ціну — 35 міль­йонів чеських крон — при дійсній ціні 300 мільйонів крон. Отже, посіпаки Шенборна стали посіпаками «Латоріци»*.

Авжеж, зубри закарпатської реакції не мали особливих причин для нарікання на нових господарів. Навіть «коб- лина» й «роковина» пережили своїх мадярських опікунів, і тільки боротьба трудящих мас, очолюваних Комуністич­ною партією Закарпатської України, змусила уряд скасу­вати згодом цю ганебну спадщину панщизняного мину­лого.

Коли перед уніатськими «світилами» Ужгорода й Му- качева виникла загроза, що вони можуть лишитися гене­ралами без війська, на допомогу їм прийшли реакційні елементи Чехословаччини.

На другий день після того, як мадярські жандарми зникли з Закарпаття, селяни взялися виганяти уніатських панотців і масово приймали православну віру. Вони віри­ли в те, що проголошена в чехословацькій конституції «свобода совісті» дасть їм змогу позбутися уніатських запроданців-паразитів. Незабаром вони гірко розчарува­лися. Аргументи уніатських верховодів були для чеських реакційних елементів більш переконливими, ніж волеви­явлення закарпатської селянської бідноти. Проти селян празький уряд вислав поліцію і військо, які жорстоко розправлялися з «бунтівниками», і вигнаних уніатських попів під охороною багнетів вселяли знову до їхніх колиш­ніх садиб. Те саме робили вони й з церквами, що їх селяни відібрали були в мадяронів. Власті повернули їх уніатам, і було таке, що мадярон служив літургію в порожній церкві, в той час як народ слухав православну відправу під голим небом... Так було, наприклад, у семи уніатських церквах Ясині, так було і в чисто православ­ному селі Іза.

Однак, незважаючи на перешкоди і терор, уже в ЗО році третина жителів Закарпаття порвала всі зв’язки з церквою зради й запроданства — з уніатською церквою.