202ff88f10eee3b25bf1f016f1e62c64

Підготовка зайняла певний час: у канделябрах почали запалювати свічки, бумпери (У кінематографі використовуються бумпери (штанги), які утримують мікрофони над акторами для забезпечення якісного звуку під час знімання. Бумпери зазвичай мають гнучку конструкцію, що дозволяє регулювати положення мікрофонів у відношенні до акторів та забезпечувати якнайкращу якість звуку.) та записувальне обладнання підготували, два оператори з ручними камерами "Arriflexes" зайняли свої місця, шість акторів і дві актриси були в моторошному білому гримі з червоними контактними лінзами, їх писки та підборіддя були вкриті фальшивою кров'ю, два візажисти стояли обабіч, коробка з піротехнічними патронами була приготована й усі необхідні голлівудські прибамбаси були на місці. Хтось приніс кілька складних металевих стільців. Шестерні машини, з назвою кінематограф, закрутилися.

-- Так де цей клятий інспектор? -- згадав Циммерман, коли всі свічки були запалені. Просторий інтер’єр підвалу, де світло ліхтаря гинуло по кутах, нагадував старовинний середньовічний замок. -- Ви мене чуєте? Щось підказує мені, що ми тут порушуємо закон.

-- Та тихіше ви, -- мовив Шевановський. При підтримці Еріка він прямував далі.

Хтось заволав.

-- О БОЖЕ МІЙ, О БОЖЕ, О ХРИСТЕ!

Циммерман і близько шести людей ледь не вискочили зі свого взуття.

Ерік збагнув, що кричала молода акторка, яка курила марихуану. Вона була ліворуч, поза колом світла від канделябрів де темрява була густіша й вказувала на щось у чорноті. -- Що там таке? -- її голос здійнявся до крику. Ось там! Що це?

-- Що там, дорогенька? -- спокійно запитав Шевановський. -- Що там за халепа?

-- Там! Щось мертве на підлозі!

Ерік покинув режисера і підійшов подивитися. Обабіч стояв бородань. Циммерман зазирав через його плече. Чорнява, з високою зачіскою, гримерка, сказала -- Фу, яка гидота.

Колись це був собака великого розміру. Навколо були розкидані шматки брунатної шерсті. Кістки були оголені, а грудна клітка була схожа на витвір абстракціоніста. Голова лежала приблизно в чотирьох футах від кукси шиї. Пожовклі зуби були оголені. На бетоні була велика чорна пляма. Шматки виглядали, як подумав Ерік, засохлими.

-- Я ледь на нього не стала! -- волала дівчина.

-- Та заспокойте її нарешті, -- велів Шевановський, нідокого конкретно не звертаючись. -- Тварина з'їла тварину. Таке трапляється. Хочемо ми почати знімати сьогодні ввечері чи ні?

-- Ні! -- сказав Циммерман. -- Послухайте, Ван Хельсінґ... Ерік... це не виглядає добре. Я серйозно. Щось не так...

-- Продовжуємо за планом, -- перебив Шевановський. Він випростався, щоб здаватися вищим, але все одно виглядав зіщуленим. -- Це місце й повинно жахати. Народ, це вам не Діснейленд! Гаразд, дайте я ще раз гляну. -- Він кульгаючи пішов до падла на якому сфокусувалося світло багатьох ліхтарів. -- Так, огидний, але він давно здох і нікому з нас не загрожує. Ах! А це що таке?

Мортон, своєю тростиною, вказав на квадрат металевого люка в підлозі, а його, від решток собаки відділяли майже двадцять футів, й промені ліхтарів сфокусувалися на ньому й у їх світлі всі побачили, що люк ще й обладнаний ручкою. -- Я вважаю, що "у Вістлера є свої таємниці, які він приховує впродовж багатьох років". Еріку, допоможіть мені дійти туди.

Щоб підняти лист металу, Ерікові, та ще одному чоловікові, довелося докласти чималих зусиль, і люк із skreech (скреготом) відчинили. Знизу, з пітьми, поширювався запах темної землі, плісняви та смердючого міазма. Світло висвітило драбину з поручнями, а близько десяти футів нижче і брудну ґрунтову підлогу.

-- Підвал в підвалі, -- мовив Шевановський, заглядаючи у яму. -- Гм. Саме там ми будемо знімати.

-- Ні..! -- викрикнув Циммерман. -- Присягаюся на життя моєї матері! Я туди не полізу.

-- Дайте мені фаєр, -- звелів режисер кіношникам, що скупчилися навколо нього. -- І запаліть його, будь ласка, -- попросив він, коли хтось із команди приніс його. Фальшфеєр спалахнув, зашипів, виплеснув зелені іскри, а згодом загорівся зеленим світлом. -- Жбурніть його туди, -- наказав Шевановський. Кинули. Фаєр впав на ґрунт й там сліпучо палахкотів.

-- Хтось щось бачить? -- запитав він.

Ніхто нічого не побачив. -- Порожня яма, -- сказав Циммерман. -- В когось є бажання опуститися у підвал і дослідити його! Може, ми просто продовжимо?

-- Точно. -- Шевановський постукав тростиною Еріка по плечу. -- От і настав твій зірковий час, мій хлопчику. У мене є назва для цієї серії. Мисливець на вампірів. Коротко і зрозуміло. Гаразд, берімося до роботи.

Металевий люк хряснув з таким гуркотом, що міг розбудити мертвих.

Режисер розповів акторам, звідки він хоче, щоб вони виходили з темряви... поблизу металевого люка було б добре, але ніхто не повинен стати на цю гидоту. Перелякана дівчина відмовилась йти туди, тому він дозволив їй сісти й зібратися зі своїми думками.