Читаем Вигнання в рай (СИ) полностью

- Микола, - по деякй пауз, не вдразу, подав нарешт руку молодик Сергв у вдповдь вдразу стиснув руку так, що в Сергя аж хруснула кисть потемнло в очах: в повльност, з якою Микола подав руку, в тон його голосу, в цьому стисканн Сергй вдразу ж вдчув якусь ворожть з боку Миколи й нстинктивно стиснув у вдповдь свою рукою кисть Миколи так, що на обличч Миколи з"явився вираз здивування, на чому "дружн" рукостискання завершилося. - Я бачу, ти пдйшов вдразу до нас неспроста, мабуть, тебе цкавить така модна й захоплююча рч, як рукопашний бй? - в тому ж, як Сергй вдчував, агресивному дус продовжив Микола, та ще й оце, як здавалось, вдверто зневажливе "ти". - То, може, й сам, гршним длом, спробуш покивати ручками й нжками, - його зневажливий тон переходив уже в вдверту грубсть, помтну всм ншим. - То як? Давай, виходь, давай поборемось, - з глузливою посмшкою показав вн на майданчик, який обступили учн, що перестали вправлятися й дивились, як хнй тренер в досить незвичайний спосб знайомиться з тим самим знаменитим художником, який розпису хнй храм. - Давай, давай, - все наполегливше пропонував вн, Сергй, спочатку сприйнявши пропозицю Миколи, як жарт, тепер зрозумв, що той справд хоче позмагатися з ним.

- Миколо, перестань, - втрутилась Оксана, - ми щойно з храму, Сергй, як бачиш, одягнутий зовсм не для занять спортом. Та й взагал, хба так знайомляться з поважними гостями.

- Та н, чому ж, - перепинив Сергй, - я не проти трохи розм"ятися. А одяг, - вн оглянув себе й миттво скинув свою сорочку-вишиванку. - Це для мене майже святиня, потримай, будь ласка, - передав вн вишиванку Оксан, - а брюк мен не жаль, тим паче, що вони навряд чи дуже постраждають, чи не так, Миколо, ти ж не збирашся порвати мене разом з штанями на шмаття?

- Солдат дитину не образить, - зверхньо кинув Микола теж зняв з себе футболку й кинув на землю, залишившись в спортивних брюках, - щоб уже зовсм на рвних.

Вони обидва вийшли на майданчик, стали один проти одного. Досить таки пристойно м"язисте, жилаве тло Сергя виглядало все ж не надто вражаюче в порвнянн з просто велетенською могуттю Миколи. Чесно кажучи, Сергй на фон Миколи виглядав майже так, як вигляда худорлявий пдлток на фон здорового дорослого дядька.

Микола розпочав атаку першим, трохи навть несподвано для Сергя, але все ж не занадто зненацька. Микола провв деклька ударв руками в рзн частини тла противника двч намагався вразити свого партнера ногою. Сергй, в свою чергу, для початку не став форсувати под й просто захищався, деклька ударв блокувавши й деклькох просто уникнувши, давши соб завдання в перш хвилини сутички якомога краще вивчити манеру й можливост свого супротивника - для цього йому деклькох хвилин таки й вистачило.

Фзично Микола був справд надзвичайно сильним (якби таким ковадлом, як його кулак хоч раз зачепило Сергя, то мало б не було), але технчно Микола все ж не був аж таким вже досконалим бйцем. Н, Микола, звичайно, був непогано вишколений як на колишнього десантника й випускника школи млц, але в порвнянн з досвдом Сергя, який займався мистецтвом диноборств з самого дитинства, його противник був все ж досить примтивним, якби це було на справжнх змаганнях, то х у спаринг не поставили б, як представникв зовсм рзного ступеню професйно квалфкац. Сергй це вдразу вдчув виршив не занадто затягувати бй.

Пд час наступно ж атаки Миколи, коли той намагався провести удар прямою правою в голову, Сергй просто захопив його руку й здйснив звичайнснький кидок через плече, як це робиться у всх майже видах боротьби, вд класично до самбо дзюдо, перекинувши через себе велетенське тло свого противника, наче це був якийсь лантух з картоплею. Микола добряче таки гепнувся об землю, але виглядом свом цього жодним чином не виявив, та впав вн досить таки професйно.

Сергй вже думав запропонувати Микол мирову - побавились трохи, та й досить - але Микола, повльно пдймаючись, досить несподвано спробував нанести удар в голову, так що Сергв довелось докласти зусиль, щоб уникнути цього дуже небезпечного удару, який, досягни вн мети, був би, мабуть переможним. Сергй зрозумв, що Микола зовсм не жарту й ставиться до цього двобою серйозно, може навть занадто серйозно, навть, як здалося Сергв, Микола атакував його з якоюсь незрозумлою для Сергя агресивнстю й завзяттям.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Последний
Последний

Молодая студентка Ривер Уиллоу приезжает на Рождество повидаться с семьей в родной город Лоренс, штат Канзас. По дороге к дому она оказывается свидетельницей аварии: незнакомого ей мужчину сбивает автомобиль, едва не задев при этом ее саму. Оправившись от испуга, девушка подоспевает к пострадавшему в надежде помочь ему дождаться скорой помощи. В суматохе Ривер не успевает понять, что произошло, однако после этой встрече на ее руке остается странный след: два прокола, напоминающие змеиный укус. В попытке разобраться в происходящем Ривер обращается к своему давнему школьному другу и постепенно понимает, что волею случая оказывается втянута в давнее противостояние, длящееся уже более сотни лет…

Алексей Кумелев , Алла Гореликова , Игорь Байкалов , Катя Дорохова , Эрика Стим

Фантастика / Современная русская и зарубежная проза / Постапокалипсис / Социально-психологическая фантастика / Разное