Вигнання в рай (СИ)

От на тй дискотец Сергй з самого початку здебльше бродив задуманою примарою помж купками знайомих малознайомих веселих хлопцв та двчат. Бродив, аж поки раптом його не пронизало струмом - н, вн не зачепив голою рукою оголений електричний кабель, вн, проходячи повз одну з веселих компанй почув знайомий голос, а повернувшись на цей голос, побачив знайому фгуру двчини, яка повернулась глянула на нього знайомими блакитними очима...

Це була вона, Олена, Олена Задорожна з паралельного класу. Давно знайома Оленка, з знайомою фгурою, обличчям, очима. Але все це, таке знайоме, чомусь стало для Сергя настльки неочкувано вражаючим, що його й справд неначе пронизало струмом, та ще струмом тако сили, що пришпилило до пдлоги, вн ще довгий час стовбичив н в сих н в тих, витрщившись на не до непристойност довго вдверто - його штовхали вс, кому вн заважав проходити й танцювати, вона вже деклька разв озиралася на нього, а вн все стояв дивився на двчину. Що це було, що примусило його прикипти? Постать? Обличчя? Оч? Можливо. Погляд? Так погляд - в ньому спвчуття розумння, яких вн так довго чекав? Можливо. А втм, нкому ще не вдалось до цього часу, та й навряд чи колись вдасться розгадати тамницю кохання, тамницю першого погляду, тамницю першого дотику.

Потм з динамка залунала мелодя повльного танку й Сергй, наче сомнамбула, пдйшов запросив - вона погодилась. Намагаючись якнайцнотливше обйняти задерев"янлими руками, пересуваючи в такт музики ватян, наче чуж ноги, вн хотв ще й щось промимрити належне в таких випадках, але неслухняний онмлий язик не погоджувався йому служити, очевидно, в цьому випадку не бажаючи знову повторювати т банальност, що завжди безвдмовно служили при знайомствах.

- Як це ти сьогодн таки вибрався на люди, - чи то вгадавши його стан, чи то просто побачивши розгубленсть на його обличч, промовила Оленка до нього першою. - А то ти останнм часом став зовсм вдлюдником, останнм часом в тоб зовсм не можна було вгадати того життрадсного хлопця, яким тебе вс звикли бачити.

- А як ти помтила? Тоб це було чомусь цкаво? - Сергй вдчув, як вд цих слв його вдпустило зацпенння, вн уже почав вести в танку вльнше, впевненше.

Вона ж на ц його слова лише, якось загадково посмхаючись, подивилась глибоким, нжним поглядом опустила оч, псля чого Сергв стало якось зовсм легко на серц, так легко, як не було вже дуже давно, легко й окрилено.

Потм вони ще й ще розмовляли. Оленка була трохи нижчою за Сергя - десь йому до пдборддя, й кожного разу, щоб вдповсти на його питання, або щоб запитати, вона пдймала голову й зводила на нього сво щиро блакитн, глибок оч - вд того погляду його кидало в жар, аж вн починав часто й глибоко дихати в намаганн вгамувати вибух почуттв. Потм вона замряно опускала оч й голову, наче схиляючись доврливо йому на груди - вн знову дивився зачудовано на природно-бляве волосся, що вльно падало й на плеч вдихав на повн груди чи то аромат якихось невдомих парфумв, чи то аромат чисто щиро душ, що нагадував йому аромат минулорчного серпня.

Потм вони танцювали ще й ще: то вони весело танцювали швидкий танок, пд час якого Сергй раптом вдчував у соб дос не вдомий для нього самого талант танцвника, то вони знову кружляли в танку повльному - вн, знову вдихаючи той незрвнянний аромат спалахуючи пд поглядами, вдчував пд свою рукою шовковистий чарвний вигин тал. Вони й незчулися, як дискотека закнчилась.

Потм Сергй провв додому. Вони постояли бля пд"зду будинку, посидли на лав, потм пройшлись вулицею в один бк, потм в нший, потм постояли бля пд"зду - все це незважаючи на досить вдчутну в той час холоднечу. м було про що поговорити.

Виявилося, що Оленка, як Сергй, захоплювалась поезю, навть сама писала врш, також вона любила взагал лтературу та нш гумантарн дисциплни, не чуже було для не й образотворче мистецтво, а по закнченн школи вона збиралася вступати до одного з ВУЗв на гумантарний факультет. В особ Олени Сергй знайшов надзвичайно зацкавленого слухача, коли утамничив в сво глибоке захоплення мфологю. Це все, звичайно, сприяло хньому зближенню, але, ясна рч, не було причиною того вибуху кохання, що кинув хн юн серця й тла в обйми.