Звичайно, ці резолюції, рішення і думки вкрай недоладні та безглузді, бо не в’яжуться з ісламськими принципами й цінностями.
Тому нема такої держави чи нації в світі, яка б очікувала дізнатись, які заходи вжиє Ісламська конференція в Кувейті, щоби вітати їх або засмучуватись через них. Інакше кажучи, ці рішення і резолюції настільки далекі від дійсности, чужі основним ісламським критеріям і прагненням народів, що їм до них просто байдуже.
Ви не знайдете на світі таку країну, в якій би люди жадібно слухали що скажуть на Ісламській конференції, хіба що це просто звичка стежити за її резолюціями чи коли приємно почути якісь добрі новини. Чому так? Чому зібрання сорока шістьох ісламських держав на найвищому рівні голів і лідерів цих держав таке даремне та позбавлене результату і змісту?
Це так через той прикрий факт, що більшість цих лідерів залежні од великих держав. Доки в їхніх серцях залишатиметься панування великих держав, трепет і страх, доти справи мусульманських народів будуть безладні. Якщо ми бажаємо позбавити мусульманський світ безладу й непорозумінь, то найперше слід викинути зі своїх сердець оцей страх і трепет, адже Бог Усемогутній сказав:
“І не бійтеся людей, а бійтеся Мене!” [5:44]
Не потрібно нікого боятися крім Бога. Якщо так буде, то становище ісламських націй буде налагоджуватись.
Я завершу свою промову сподіванням, що ця Конференція ісламської думки впродовж кількох днів її засідань, із Божою поміччю, зробить величезний внесок у розуміння ісламської правди про права людини.
До того ж, обмін думками між іранськими та неіранськими братами сприятиме передачі досвіду Ісламської революції та Ісламської Республіки і допоможе неіранцям краще їх зрозуміти.
Це дасть їм можливість вивчати цей досвід, аби інші народи розглядали революцію, провести котру змогли їхні побратими в Ірані, як взірець і як новий шлях, який можна пройти.
Мир вам і нехай Аллаг дарує вам милість і благословення!