Основний стимул роботи середнього аківця — це особиста матеріальна зацікавленість. Місячна «платня», що доходить до 5 тисяч карбованців (звичайний кур’єр одержує в них 1 500 карб.), но вичерпує «прибутків» учасників зграї. На випадок вдалого грабунку кожний його учасник дістає спеціальну премію сума якої залежить від кількості награбованих грошей. У заарештованих винуватців нападу на касу «Гастроному» у Львові було знайдено по 5—8 тисяч карбованців, якими, за свідченням бандитів, «нагородили» їх керівники АК за рискований наскок.
В аківській ватазі є внутрішній суд під назвою «дінтойра». Досить, щоб хтось з обурених учасників банди покинув АК і повернувся до чесного життя, а вже починає діяти «дінтойра». Син львівського юриста 18-річний Павло Ковальський, член АК, мав уже по вуха цієї гнилої атмосфери вбивства і провокацій. Коли сказав про це одному з своїх ватажків, той попередив його:
— Або будеш з нами далі, або пошлемо тебе в лоно Авраама...
В селі Семенівці, Сокольницького району аківець Юзеф Вой- тович здав у міліцію зброю, заявивши про свій вихід з банди. Тієї ж ночі Войтович був забитий пострілом у вікно. Вбивцею виявився аківець Ян Бояновський».
Вишневецький Ярема (1612—1651) — один з пайбільших магнатів шляхетської Польщі; походив з українського князівського роду. Володів численними містами й селами на Лівобережній Україні. Прийнявши в 1631 р. католицизм, жорстоко гнобив православних. По-звірячому розправлявся з повсталими селянами у ЗО—40-х роках XVII ст. Був коронним гетьманом війська польського, зазнавав нищівних поразок від українського селянсько- козацького війська, зокрема від Максима Кривоноса в 1648 р.
П П Р — Польська робітнича партія, марксистсько-ленінська партія, створена польськими комуністами в окупованій німецькими фашистами Польщі. В січні 1942 р. очолювала боротьбу проти гітлерівських окупантів, в 1942 р. організувала Гвардію Людову (згодом — Армія Людова). В грудні 1943 р. за ініціативою ЦК ППР було створено Крайову Раду Народову — підпільний орган народної влади. У грудні 1948 р. ППР об’єдналася з Польською соціалістичною партією, утворивши Польську об’єднану робітничу партію.
У 1945—1946 рр. Я. Галап був спеціальним кореспондентом газ. «Радянська Україна» на Нюрнберзькому процесі в справі головних німецьких воєнних злочинців.
До цього розділу ввійшли памфлети й фейлетонп нюрнберзького циклу та близькі до них за своїм змістом і тематикою твори, написані у 1945—1949 рр.
їх ОБЛИЧЧЯ