райвоенкомата А там уже людно, як у мирний час па ярмарку. Перед ганком гурт дідів. Вони особисто привели своїх онуків.
— Читали звернення уряду, діду?
— Аякже! Коли б не читали, не було б сьогодні у Бібрці таких процесій.
Дід вказує люлькою на ворота. Ними входить майже парадним маршем нова партія — чоловік двісті. Радіють, якби йшли на весілля. І не тільки вони, але й їх матері і дружини».
Там же, після слів: «повернутись до праці» було:
«І не тільки це. Стих, нарешті, у грудях голос ображеної совісті. Вони знову можуть дивитися людям у вічі і весело, на весь голос співати любимих пісень. Вони знають: їх чекають бої, дехто з них не повернеться, може, з війни, але ті, що повернуться, повернуться з славою.
Дайте їм тепер у руки Федя, вони розтерзають його на шмаття. За все: за власну ганьбу, за горобині тривожні ночі, за криваві Федеві діла, за його погрози, за те, що він злигався з німцями, а насамперед — за осквернення чесної селянської душі.
Чимало з них іде знову в ліс, однак з радянською вже зброєю в руках. Ідуть туди всілякі вчорашні «станичні» з кишенями, набитими листівками із зверненням. Через день-два з’являться знов у міста вже не самі: їх супроводить чоловік 20—30 блудних синів, які зрозуміли, що краще повернутись на вірний шлях пізно, ніж ніколи».
Звернення уряду Радянської України...— В кінці 1944 р. уряд Радянської України звернувся з спеціальною відозвою до всіх, хто ще на той час не порвав зв’язків з націона- лістично-бандптськпм підпіллям на визволених від німецьких окупантів західноукраїнських областях УРСР. Уряд У PCP закликав їх повернутися до мирної праці, гарантував цілковиту безпеку.
Вперше надруковано у львівській польській газеті «вгеї^опу згіапйаг» від 11 вересня 1945 р., під псевдонімом
Подається за останнім прижиттєвим виданням — збіркою «їх обличчя», в якому було скорочено передостанній розділ. Наводимо тут текст скороченого розділу:
«Гангстери між собою»
ЛК розгромлена. Але недобитки цієї банди ще діють.