Unknown

цькі українці, які попрацювали немало для гітлерівського «абверу» і, щоб уникнути юридичних наслідків цієї пра­ці, своєчасно перекочували на Захід. Вони називають себе зараз романтичним іменем «скитальців» і з ретель­ністю віддаються всьому, що нагадує їм їхню попередню професію. їх нові наставники, отці-єзуїти, роблять усе можливе, щоб ця ретельність не гасла. Вони не обтя­жують надмірно семінаристів складанням коментарів до книги Апокаліпсиса і зубрячкою церковнослов’янських аористів, пікдуючись за те, щоб ці корисні для майбутніх ієреїв заняття не зашкодили молодим людям у вивченні основної дисципліни, якою є шпигунство.

Так, шпигунство і, до того ж шпигунство на Сході.

Навряд чи вихованці семінарій, які зустрічалися досі, в кращому разі, з майорами «абверу» або з капітанами «Стратегічної служби», догадуються, що їх успіхами і старанністю цікавляться вельми високопоставлені особи і що доля кожного вихованця семінарії перебуває в руках малопомітної, проте всюдисущої організації, яка подви­зається во Христі під скромною, маловиразною назвою: ЧІП.

При першому знайомстві, ЧІП — це лише католицьке пресове агентство— «Чентро інформаціоне про део». Про­те тільки при першому знайомстві. В дійсності це пе що інше як «внутрішній відділ» Ватікану.

ЧІП — порівнюючи молодий, в нинішньому вигляді йому лише два роки. Батьком його є відомий уже нам Пій XII. В 1946 році папа прийшов до висновку, що надто віддалені від себе вуха погано чують, а такі ж очі погано бачать, тому вирішив злити воєдино свій «внут­рішній відділ» з шпигунською мережею, яку мали отці- єзуїти. Нова мережа повинна була обплутати всі куточки земної кулі, проникнути туди, куди і птах пе долетить, спіймати в свої петлі те, що спіймати досі нікому не вда­валось.

В розпорядженні святості — величезний штаб інфор­маторів: 39 нунціїв і 25 апостолічних легатів, мало не півтори тисячі єпископів і незліченна армія монахів і священнослужителів, не кажучи вже про «Католицьку дію», численні католицькі організації, християнсько- демократичні партії, профспілки і т. д. Вислухувати таку силу людей, інструктувати їх — справа нелегка, вона вимагає велетенської машини, керованої найдосвідчені- шими руками.

Цю машину було створено невсипними трудами па­стиря пастирів. Ідучи за прикладом свого далекого попе­редника, Гонорія III, Пій XII звернув свою увагу на незамінних ще з часів інквізиції домініканів. Найдостой- нішому з них, бельгійцеві Морліону, було доручено реор­ганізувати службу шпигунства.