Містер Тейлор не міг не передати його святості спів містера Трумена, поставивши, таким чином, непогрішимого в досить незручне становище. Все щастя найсвятішого в тому, що між республіканською і демократичною партіями Америки різниця не така велика... Обидві партії захищають інтереси некоронованих королів з Уолл- стріту.
...Птахи прилітають сховатися у вітах цього дерева.
Все бачити, все знати, про все мовчати.
А тепер перенесемося до бурхливих вод ізумрудної альпійської річки Ізар. На острові, який вона омиває, розташованому майже в самому центрі Мюнхена, містився до війни багатющий музей. Коли вщухнув грім гармат і над Мюнхеном затріпотів смугасто-зоряний прапор, нові господарі становища помістили в будинку музею вже живі експонати: есесівців, які втекли сюди зі Сходу, і колабораціоністів всіляких гатунків і мастей.
Щедро опікувані ЮНРРА, вони жили непогано, а коли надто вже їм дошкуляла нудота окупаційних буднів, займались спекуляцією або робили, для тренування, невеликі грабіжницькі напади. Незабаром американці вирішили потурбуватись і про духовні потреби своїх вихованців, і ось на цьому ж острові і в цьому ж приміщенні було організовано для них юнррівський «університет».
Це була цікава ідея; ідея, що не мала собі рівних у світі: під маркою університету поставала школа шпигунства, саботажу і диверсії, досить, правда, вміло замаскована розкладом занять, лекціями на загальноосвітні теми і т. д. Проте, незважаючи на великі здібності учнів і їх досвідченість, набуту практикою, дала себе відчути недостатня досвідченість американських учителів, внаслідок чого було зроблено значно менше, ніж зробити передбачалось.
Вихід, проте, було знайдено. В 1946 році в Баварії з’являються приїжджі отці-єзуїти, і одразу ж у різних кінцях країни постають католицькі духовні семінарії і школи. Вони швидко заповнюються живими експонатами мюнхенського музею. Лишок переміщенських експонатів відправляється — з благословення католицької церкви — в СІІІА, Канаду, Південну Америку, де колишніх гітлерівских агентів чекають обов’язки агентів містера Едгара Гувера.
Особливу увагу приділено духовній семінарії для 50 молодих людей, які висловили бажання попрацювати во славу греко-католицької церкви. Це переважно гали-