Unknown

Суть гри – маючи на старті чотирнадцять фішок, викладати комбінації на столі, щоб від них позбутися. Вони можуть бути або однієї масті по зростанню номіналу, або одного наоміналу, але різних мастей без повтору масті в комбінації. Усі вже викладені фішки на стіл можна використовувати. Головне, щоб у результаті всі комбінації мали мінімум по три фішки. Якщо ж у гравця немає чого викласти, він зобов'язаний взяти фішку з пулу. Гра завершується тоді, коли один з гравців першим позбавляється від всіх наявних у нього фішок.

– Гра почалася, – сказав Раматт і виклав на стіл три дев'ятки різних мастей.

Демонові пощастило менше. Готової стартової комбінації у нього не було. Він узяв фішку із пулу. Суперник Лексі виклав три валета.

На цей раз біс все ж виклав фішки, номіналом чотири, п'ять, шість і сім трефової масті.

Раматт відклав убік четвірку, покладену Алексіосом і додав до неї ще дві зі своєї підставки.

По обличчю демона було видно, що варіантів комбінацій у нього немає. Він неохоче знову потягнувся за фішкою в пул, викликавши усмішку суперника.

Раматт зробив те ж саме.

Алексі виклав три тузи.

Суперник взяв ці тузи і доклав біля двох з них по королю і дамі відповідних мастей, а біля третього поклав фішки з номіналом два і три, використовуючи туз замість одиниці.

Все навколо, немов не існувало. Час не важливий, важлива лише гра.

Суперники тягнули нові фішки, вміло і вправно складали комбінації, показуючи один одному свою майстерність.

Обидва мали за плечима чималий досвід в цій грі і були справжніми її фанатами.

Алексі розділив трьох валетів. До бубнового він доклав одного з чотирьох королів і одну з трьох дам, таким чином залишивши розформовані пари валетів з дамами. Валета і даму пік він додав до комбінації від семи до десяти тієї ж масті. До чирвового валета демон доклав даму і завмер.

– Потрібна ще одна фішка, – промовив очевидний факт суперник, помацавши фішки. Спеціальні нерівності були зроблені виключно для нього. – Забрати короля не можеш, ти і так забрав одного з цього ряду, другого короля можна пошукати в пулі.

Раматт – досвідчений гравець. Прочитати його дії за обличчям просто неможливо. За підрахунками демона, у його суперника залишилася одна фішка і наступний його хід може принести йому перемогу.

Алексі не відповів. Його погляд бігав від комбінації до комбінації.

– Я розумію, що наступного ходу у мене не буде, – перевівши погляд на суперника, демон дістав з підставки фішку, номіналом в десять чирвової масті і закрив останню комбінацію. – Тому я, мабуть, закінчу партію.

Тиша навкруги столу пригнічувала. Всі, хто спостерігав за грою, завмерли.

– Ну, що ж, – не зводячи незрячих очей від келиха Бафомет, сказав Раматт. – Ти здобув перемогу чесно. Це похвально. Йди за мною.

Алексі звернувся до Даніеля:

– Я скоро повернуся, брате.

– Буду чекати тебе біля бару, – Ден глянув на свій пісковий годинник. – Часу ще достатньо.

Одне з дзеркал в стіні відсунулося в сторону. Алексіос і Раматт зникли в темряві кімнати, яку воно приховувало.

Даніель вийшов з ігрової зали. Випивати, дивлячись на танцюючих напівголих дівчат куди цікавіше, ніж на захоплених азартом чоловіків.

На щастя хлопця, біля барної стійки були вільні місця, куди він і поспішив.

– Джин тонік, – замовив Ден у бармена. Секунду повагавшись, додав. – Давай відразу два.

– Що, пташеня, водички захотіло?

Даніель повернувся. Біля нього стояв Архіронадіїл зі своєю свитою.

– Чи тобі говорити про пташенят... – байдуже відповів Ден.

– Жартуй, жартуй, поки можеш, – з усмішкою сказав він. – Найманці Ордена

Наглядачів вже в курсі, що твій біс в Меридіані і прямують сюди.

Ден пив мовчки.

Янгол не замовкав:

– А коли цього ушльопка прикінчать, нікому буде тобі допомогти, і я повільно і болісно розправлюсь з тобою, зухвале цуценя.

Ден випив залпом другий стакан, швидко розвернувся і, схопивши ангела за волосся, різко потягнув його голову донизу. Архіронадіїл обрушився обличчям на склянку, в якій щойно був коктейль, розбивши її вщент. Червона кров розтікалась по білосніжній барній стійці.

– Хей, що ви тут робите? – крикнув бармен.

Двоє друзів янгола не зрушили з місця. Здавалося, вони не могли збагнути, що зараз відбулося.

Архіронадііл скотився під барну стійку, упершись на неї спиною і явивши оточуючим своє залите кров'ю обличчя з уламками склянки в ньому. Він посміхався, оголюючи закривавлені зуби. За мить посмішка переросла в дикий сміх, що порушив миттю утворену тишу.

– Дурний черв'як. Щасливої подорожі, – він тримав у руці маленькі пісочний годинник на ланцюжку.

Ден машинально торкнувся грудей. Нічого.

– Не смій... – тільки й встиг вимовити він.

Але було пізно.

Ангел з розмаху жбурнув амулет на підлогу, від чого скляний пісочний годинник розбився. З нього одразу ж вилетіли яскраві піщинки і вихором охопили Даніеля.

Все навколо змінювалося. Зникало.

Зникали гарненькі дівчата, що розгублено спостерігали за тим, що відбувається.

Зникали Мері і Діана, які щось нерозбірливо промовляли до нього. І заплакана Твіті. І закривавлений ангел.

Зникало все.