Читаем Промінь полностью

Славік крикнув Еллі, щоб та не стояла під дверима, примірився, розбігся й не те що виламав — просто зніс двері з петель разом із замком. У тій самій кімнаті, де Денис уперше в житті переспав з жінкою, на підлозі під фальшивим вікном сиділа Еллі в рожевій піжамі. Усміхалася моторошною неприродною усмішкою, дивилася скляними очима. Славік поставив виламані двері до стіни:

— Ходімо.

Еллі наче не чула його. Мигцем подивилася на Дениса і відвернулася. Славік підійшов до неї, Денис стис кулаки; Славік підхопив Еллі під пахви й закинув на плече, як людожер здобич.

— Обережніше! — дзявкнув Денис.

Вийшовши з кімнати, Славік перехопив Еллі зручніше й так, босу, в піжамі, відніс в офіс. Марго відвела очі. Славік звалив Еллі на її місце біля стола. Вона залишилася сидіти, завісивши лице розпущеним темним волоссям.

Календар експерименту на великому екрані змінився статистикою: Населення — 512. Щастя — 43 %. Цивілізованість 71 %. Осмисленість 77 %.

— Промінь, ми готові до впливу, — спокійно, майже весело повідомив Славік.

<p>«ПРОМІНЬ». ЛІЗА</p>

— …Ні мене, ні вас тоді не було на борту Променя, але все-таки ми вже були.

— Не було! — вліз семирічний Антоша, найбалакучіша дитина, яку Ліза коли-небудь зустрічала в житті. Восьмирічні брати, що сиділи поруч, штовхнули його з двох боків, закликаючи до порядку.

— Були, — Ліза всміхнулася. З цієї історії вона завжди починала свої казки, але розповідала щоразу трохи по-новому, щоб вони, знаючи все наперед, не нудилися. — Що таке квант?

— …Це часточка світла. Це доросла людина, яка живе на Промені. Це…

— Неподільна величина у фізиці, — сказав Адам.

Останнім часом син Йоко вирізнявся із загальної дитячої компанії — у свої десять років здавався підлітком років тринадцяти. Сам наполіг, щоб його перестали вносити у загальний рейтинг успішності — фора у два роки, яку він мав унаслідок віку, давала перевагу навіть перед чудо-дитиною Мішель, і та дедалі більше нервувалася, коли виявлялося, що Адам у рейтингах не за, а попереду неї. В Адама була золота зірка, нагрудний знак, який вручали тільки відмінникам і тільки за особливі заслуги, але він не надів її ані разу. Рік тому він спитав у Лізи, які науки треба вчити, щоб стати космофізиком — хоч міг би запитати в Променя. Ліза цінувала його довіру.

— Ви маєте рацію, ви всі по-своєму маєте рацію. Промінь — потік квантів, але промінь — ще й електромагнітна хвиля. Ми — кванти, кожний по собі частка, особистість, але не тільки. «Промінь» має квантову й хвильову природу; «хвиля» — це наша система цінностей. Цивілізація. Легко зберігати вогонь у величезному багатті, а спробуй зберегти його в єдиній вуглинці на вітрі. «Промінь» — тонка тріска, що несе вогонь крізь холод, порожнечу, темряву…

Їм стало нудно — усім, крім Адама. Ліза всміхнулася:

— Ну, а тепер казка. На одному кораблі жила собі дівчинка…

Високо над головою погойдувалися, як ліани, мотузяні сходи й трапеції. Діти сиділи на м’якому покритті гімнастичного залу, і деякі, найвразливіші, вже готувалися затискати долонями вуха.

* * *

— Мішель теж хоче слухати твої казки.

— Нехай приходить.

— Вона каже, що навколо тебе збираються невдахи. Я, наприклад…

— Вона сама собі ворог, Сезаре. Але вона вільна, не хоче приходити — нехай не приходить.

— Лізо… а що сталося з Адамовим батьком?

Вона неуважно подивилася на хлопчика, який ішов поряд по зовнішній вулиці-стежці навколо вежі.

— Він умер, ти ж знаєш.

— Чому? Ми знаємо, що Ґреґ пожертвував собою заради того, щоб ми всі могли народитися.

— Так…

— Адамів батько теж пожертвував собою? Я питав у Променя, він сказав — «інформація для повнолітніх»…

— Знаєш, — сказала Ліза. — Я думаю, що… з Адамовим батьком сталася біда. Як у моїх казках, коли відкривається таємний люк…

— Ні-ні, — Сезар зіщулився. — Твої казки — це ж вигадка, так?

В останньому питанні пролунала надія.

— Біда — не вигадка, — сказала Ліза. — Вона може статися з будь-якою людиною, найсміливішою. Адамів батько загинув. Але ніяке лихо не скасує того, що ми мчимо крізь порожнечу зі швидкістю світла, до точки, в якій усе вирішиться — до Прибуття. До точки, де всі живі.

Поклала долоню на чубату русяву голову — і згадала, як куйовдила цупке чорне волосся маленької Йоко.

<p>ДЕНИС</p>

Він прокинувся, ніби його вперіщили по потилиці. Звук? Щось було, тепер стихло, що ж таке він почув у сні?

Тиша в кімнаті і у всьому котеджі. На годиннику — на екрані смартфона — шість хвилин на першу. Це не землетрус — тут не трясе. Але щось сталося.

Він устав, натягнув штани, запхнув босі ноги в кросівки. Накинув сорочку, поклав телефон у задню кишеню. Вийшов з кімнати, щосекунди прислухаючись. Тиша.

По сходах він зійшов на перший поверх, і вже було переконався, що йому приснився кошмар, і можна вертатися в ліжко. Легкі кроки простукали наприкінці коридору, і стихли. Людина бігла босоніж, і це був хтось легкий, легший за Дениса. Отже, Марго.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Аччелерандо
Аччелерандо

Сингулярность. Эпоха постгуманизма. Искусственный интеллект превысил возможности человеческого разума. Люди фактически обрели бессмертие, но одновременно биотехнологический прогресс поставил их на грань вымирания. Наноботы копируют себя и развиваются по собственной воле, а контакт с внеземной жизнью неизбежен. Само понятие личности теперь получает совершенно новое значение. В таком мире пытаются выжить разные поколения одного семейного клана. Его основатель когда-то натолкнулся на странный сигнал из далекого космоса и тем самым перевернул всю историю Земли. Его потомки пытаются остановить уничтожение человеческой цивилизации. Ведь что-то разрушает планеты Солнечной системы. Сущность, которая находится за пределами нашего разума и не видит смысла в существовании биологической жизни, какую бы форму та ни приняла.

Чарлз Стросс

Научная Фантастика
Дневники Киллербота
Дневники Киллербота

Три премии HugoЧетыре премии LocusДве премии NebulaПремия AlexПремия BooktubeSSFПремия StabbyПремия Hugo за лучшую сериюВ далёком корпоративном будущем каждая космическая экспедиция обязана получить от Компании снаряжение и специальных охранных мыслящих андроидов.После того, как один из них «хакнул» свой модуль управления, он получил свободу и стал называть себя «Киллерботом». Люди его не интересуют и все, что он действительно хочет – это смотреть в одиночестве скачанную медиатеку с 35 000 часов кинофильмов и сериалов.Однако, разные форс-мажорные ситуации, связанные с глупостью людей, коварством корпоратов и хитрыми планами искусственных интеллектов заставляют Киллербота выяснять, что происходит и решать эти опасные проблемы. И еще – Киллербот как-то со всем связан, а память об этом у него стерта. Но истина где-то рядом. Полное издание «Дневников Киллербота» – весь сериал в одном томе!Поздравляем! Вы – Киллербот!Весь цикл «Дневники Киллербота», все шесть романов и повестей, которые сделали Марту Уэллс звездой современной научной фантастики!Неосвоенные колонии на дальних планетах, космические орбитальные станции, власть всемогущих корпораций, происки полицейских, искусственные интеллекты в компьютерных сетях, функциональные андроиды и в центре – простые люди, которым всегда нужна помощь Киллербота.«Я теперь все ее остальные книги буду искать. Прекрасный автор, высшая лига… Рекомендую». – Сергей Лукьяненко«Ироничные наблюдения Киллербота за человеческим поведением столь же забавны, как и всегда. Еще один выигрышный выпуск сериала». – Publishers Weekly«Категорически оправдывает все ожидания. Остроумная, интеллектуальная, очень приятная космоопера». – Aurealis«Милая, веселая, остросюжетная и просто убийственная книга». – Кэмерон Херли«Умная, изобретательная, брутальная при необходимости и никогда не сентиментальная». – Кейт Эллиот

Марта Уэллс , Наталия В. Рокачевская

Фантастика / Космическая фантастика / Научная Фантастика