Доктор Фаустус

Двадцять п'ятого серпня 1940 року до мене сюди, у Фрайзінг, надійшла звістка про те, що згасла рештка життя, яке наповнювало моє власне існування любов'ю, напруженою цікавістю, страхом і гордістю, тим самим надаючи йому важливого змісту. Біля відкритої могили на маленькому кладовищі в Обервайлері разом зі мною стояли, крім родичів, Жанетта Шойрль, Рюдігер Збройносен, Кунігунда Розенштіль, Мета Некеді і ще якась невідома жінка під густим серпанком, що зникла, тільки-но перші грудки землі впали на віко труни.

Німеччина, з розпашілими, наче в лихоманці, щоками, сп'яніла від кількості своїх спустошливих перемог, уже думала заволодіти світом внаслідок тієї єдиної угоди, якій вона хотіла лишитися вірною і яку підписала власною кров'ю. Сьогодні, оповита демонами, одне око затуливши рукою, а друге втупивши в прірву жаху і розпачу, вона опускається все нижче й нижче. Коли вона досягне дна провалля? Коли з пітьми останньої безнадії заблисне промінчик сподівання, диво, яке перевершує віру? Самітний чоловік молитовно складає руки і каже: хай Бог зглянеться над вашою бідною душею, мій друже, моя вітчизно.

==========

Мабуть, не зайве буде повідомити читача334, що манера композиції, описана у двадцять другому розділі, так звана дванадцятизвукова, або серійна, техніка, насправді є духовною власністю одного сучасного композитора й теоретика, Арнольда Шенберга, а я її в якомусь ідеальному співвідношенні надав особі вигаданого музиканта, трагічного героя свого роману. Взагалі музично-теоретичні розділи цієї книжки багатьма своїми подробицями зобов'язані вченню Шенберга про гармонію.

Томас Mанн

==========

Роман написано в 1943-1947 рр.

==========

Примітки

склав Дмитро Наливайко

1. Віоль д'амур — різновид віол, старовинний струнний смичковий інструмент.

2. «Листи темних людей» — сатиричний антиклерикальний твір, написаний німецькими гуманістами P. Кротом, Г. Буше і У. фон Гуттеном; вийшов у двох частинах в 1515-1516 рр.

3. Рейхлін Йоганн (1455-1522), Крот Рубеан (1480-1540), Муціан Руф (1471-1540), Гесс Еобан (1484-1540) — німецькі гуманісти доби Відродження і Реформації.

4. «Gesta Romanorum» («Діяння римлян» — латин.) — середньовічний збірник оповідок історичного й легендарного змісту, складений у першій третині XIII ст. ченцем Елімандом. Згодом Т. Манн написав роман «Обранець» на сюжет однієї з цих оповідок (про чудовне життя папи Григорія).

5. Золота сфера — сфера уявлень гуманістів Відродження, яка примиряла античність і християнство, античну й християнську міфологію (звідси Богородиця— «мати-годувальниця Юпітера»).

6. Священна дорога.— Ця дорога в давній Греції з'єднувала Афіни з Елевсіном, культовим центром богині родючості й землеробства Деметри. Тут двічі на рік, весною і восени, відбувалися свята (елевсінські містерії).

7. Якх — одне з імен Діоніса, бога землеробства й виноградарства.

8. Лютер Мартін (1483-1546)— визначний діяч Реформації в Німеччині, переклав на німецьку мову Біблію, супроводивши її розділи передмовами й примітками.

9. ...тій брауншвейг-вольфенбюттельській принцесі, що вийшла заміж за сина Петра Великого.— Йдеться про принцесу Шарлотту, яка 1711 року вийшла заміж за царевича Олексія й померла 1715 року; мати Петра II.

10. Мудрі поради Соломонові — одна з книг Біблії, Старого заповіту (Мудрості).

11. Hetaera esmeralda — латинська назва тропічного метелика, в перекладі означає «оксамитна блудниця».

12. Чоловік з Віттенберга — німецький фізик Ернст Фрідріх Хладні (1756-1827); в науці описані явища називаються «фігури Хладні».

13. Канон — тут форма багатоголосої музики, заснована на принципі імітації, проведенні всіма голосами тієї самої мелодії, але різних її фраз.

14. Поліфонія — вид багатоголосся в музиці, заснованого на рівноправності голосів; спершу поліфонія розвивалася в хоровій музиці.

15. ...Галле, міста Генделя...— Георг Фрідріх Гендель (1685-1759), великий композитор німецького барокко, народився в Галле.

16. ...Лейпціга, міста кантора церкви Святого Томаса...— Йоганн Себастіан Бах (1685-1750), великий німецький композитор барокко, виконував обов'язки кантора й органіста в лейпцігській церкві Святого Томаса.