20 000 льє під водою

Тимчасом я з цікавістю стежив за немов збожеволілими хвилями, які тепер досягали п’ятнадцяти метрів у висоту і від ста п’ятдесяти до ста сімдесяти п’яти метрів у довжину; вони котилися з швидкістю п’ятнадцять метрів на секунду. Їхній обсяг і могутність збільшувалися залежно від глибини моря. Тепер я повністю зрозумів роль цих хвиль, які увібрали в себе повітря і немов нагнітали його в морські глибини, де кисень дає життя всьому живому. Їхній тиск, як підрахували вчені, може досягати трьох тисяч кілограмів на квадратний фут поверхні, на яку вони обрушуються. Саме такі хвилі зсунули з місця на Гебрідських островах скелю вагою у вісімдесят чотири тисячі фунтів, а під час бурі 23 грудня 1864 року зруйнували частину міста Ієддо в Японії, потім помчали з швидкістю сімсот кілометрів на годину через океан, щоб розбитися в той же день біля берегів Америки.

З настанням ночі сила бурі зросла ще більше. Барометр, як це було і в 1860 році на острові Реюньйоні під час страшенного циклону, знизився до 710 міліметрів. Уже в присмерках я помітив на обрії великий корабель, який одчайдушно боровся з хвилями. Він лежав у дрейфі, підтримуючи невелику пару лише для того, щоб удержатися на хвилях. Очевидно, це був один з пароплавів, що робили рейси між Нью-Йорком і Ліверпулем або Гавром. Незабаром він зник у темряві.

О десятій вечора небо було наче в огні. Яскраві блискавки безперервно розсікали його. Я не міг дивитися на їхній сліпучий блиск, але капітан Немо не зводив з них очей. Здавалося, він вдихав у себе душу бурі! Повітря сповнювало гуркіт валів, які розбивались один об один, завивання вітру, розкоти грому, що зливалися в жахливий шум. Вітер увесь час змінював свій напрям, і циклон, який починався на сході, туди ж і повертався, проходячи північ, захід і південь у напрямі, протилежному бурям південної півкулі.

Ах, цей Гольфстрім! Він виправдовував свою назву «короля бур»! Адже це він породжував страхітливі циклони різницею температури між шарами повітря, що лежали над ним.

За дощем почалася справжня вогняна злива. Краплини води наче сповнилися електричних розрядів. Можна було подумати, що капітан Немо, шукаючи собі гідної смерті, хотів загинути від удару блискавки. В момент жахливої кільової качки «Наутілус» підняв у повітря свій стальний бивень, мов громовідвід, і видно було, як з нього сиплються довгі іскри!

Розбитий утомою, я на череві доповз до люка, відкрив його й спустився в салон. У цей час ураган досягнув максимальної сили. Стояти всередині «Наутілуса» було неможливо.

Капітан Немо повернувся опівночі. Я почув, як резервуари почали наповнюватися водою, і «Наутілус» поступово заглибився під воду.

У вікна салону я побачив великих риб, що, немов привиди, стривожено металися серед вогневих вод. Деякі з них були вбиті на моїх очах блискавкою.

«Наутілус» продовжував спускатися. Я думав, що він досягне спокійних вод на глибині п’ятнадцяти метрів. Але ні! Поверхня моря була надто бурхливою. Щоб досягти спокійних шарів, нам довелося спуститися в морські глибини на п’ятдесят метрів.

Зате який там був спокій, яка тиша, який мир! Хто б міг сказати, що на поверхні океану бушує страшний ураган!

РОЗДІЛ XX Під 47°24? широти і 17°28? довготи

Буря відкинула нас далеко на схід. Будь-яка надія на втечу поблизу Нью-Йорка або гирла ріки Святого Лаврентія зникла. Бідолашного Неда охопив такий відчай, що він, як і капітан Немо, зачинився в своїй каюті. Ми з Конселем не розлучалися.

Я вже сказав, що «Наутілус» був віднесений на схід, точніше — на північний схід. Протягом кількох днів він блукав то під водою, то на поверхні океану, майже весь час у тумані, дуже небезпечному для мореплавців. Ці тумани звичайно породжуються таненням льодів, що насичує атмосферу великою кількістю водяної пари. Скільки кораблів загинуло біля цих берегів, намагаючись дістатися до них і орієнтуючись лише на мерехтіння непевних берегових вогнів! Скільки нещасть трапилося через ці густі тумани! Скільки ударів сталось об підводні камені, де вітер заглушує шум прибою! Скільки аварій зазнали кораблі, незважаючи на сигнальні вогні, запобіжні гудки, на тривожні звуки судових дзвонів!