Вигнання в рай (СИ)

Час до так очкувано недл, коли мала вдбутись обцяна Оксаною ознайомча прогулянка селом Веселим, то тягнувся все повльнше й повльнше , раптом, наче зупинявся, коли Сергй починав рахувати дн, години й хвилини, що залишились до ц под, а то час цей, раптом, пролтав зовсм непомтно, як одна мить, коли вн замислювався про Оксану поринав у свою роботу. Адже, робота його, врешт решт, надихалася саме Оксаною, саме завдяки знайомству з отцем Михайлом з Оксаною, особливо - Оксаною, у Сергя й виник якраз цей задум, саме вплив образу ц дивовижно двчини дозволив Сергв проникнути в так глибини, про як вн ранше мг тльки мряти, йому вдкрилися так тамниц буття, про як вн навть мряти нколи не мг. Оксана стала для Сергя втленням всього найкращого, найвищого, найдуховншого в людин.

Можна було б сказати, що вона стала для Сергя втленням деалу, але ж пд деалом, взагал то, треба було б розумти щось захмарне , досягненню чого треба було б присвятити величезн зусилля, заради чого треба було б пожертвувати чимось. А Оксана - образ якось зовсм не в"язався з деалом, як плодом аскетичного самозречення. Навпаки, довершенсть була такою земною, такою людяною, такою простою й вдкритою; не треба було няких зусиль, щоб вдкрити в душ втамничен поклади духовност - щира, чиста й самовддана доброта, самозречене бажання допомогти ближньому були на поверхн, вдкрит всм у кожному рус, в кожному погляд, в кожному слов. Оксана зовсм не вдчувала, що ц риси - то якась заслуга, це було нормальним природним станом, це був спосб звичайного життя, бо життя не подлялося на життя земне й неземне, на життя тимчасове й вчне, на життя поцейбчне й потойбчне: звичайним дино можливим життям для Оксани якраз було життя вчне, някого ншого життя, окрм вчного для не взагал не снувало.

Оце вдчуття природност, звичайност неймоврного й чудесного не полишало Сергя вдколи вн прихав сюди. Якими звичайними й природними видавались тепер йому бблйн розповд про те, як сус приборкував бур, ходив по вод як по суш, воскрешав мертвих, адже сус був звичайним, природним Сином Божим.

зовсм уже дивно для Сергя було думати про те, що його знайомству з Оксаною виповнилося буквально деклька днв, а в його душ, в його житт, взагал в його розумнн свтобудови вдбувся такий переворот, якого навряд чи вдалося б досягти й десятилттями напружених духовних пошукв молитов.

А якщо вже зовсм чесно, то Сергй все яснше розумв, що вс ц означення - духовний переворот, нове розумння свтобудови псля знайомства з Оксаною - все це було тльки способом свордного маскування, це були, так би мовити, духовн палмпсести, з-пд яких все настйнше й вдчутнше проступало свавльне слово "кохання", врнше не кохання, а любов, бо поняття кохання було настльки вже спаплюжене сучасним його розумнням, вираженим словосполученням "займатися коханням", яке означа лише тваринний фзологчний акт, що Сергй просто не наважувався забруднити сво до Оксани почуття таким словом, але й бльш гдне слово "любов" вн теж намагався з ус сили вдгнати, бо все ще не мг сприймати Оксану як просто двчину, в яку можна закохатись, надто вже високо вона пдносилася в його уяв.

А зрештою, як би не назвав те почуття, яке опанувало Сергя, - це було найпрекраснше, що вн вдчував протягом усього свого, хай не такого й довгого, але насиченого життя. як би це почуття не називати, хоч бльш плотським коханням, хоч бльш духовною любов"ю, - все одно це було всеохоплююче проникнення неймоврно радост, вибух щастя, який пдносив плоть до незвданих висот духовност й освячував усе, що було в людин плотського, найвищою чистотою.

все ж, чи то духовний переворот, чи то кохання, чи то любов - це вдбулося за деклька днв! Хба це не диво? Втм, по довших роздумах, це диво Сергв вже не видавалось таким неймоврним, адже його сплкування, його вдносини з Оксаною вдбувались не в звичайному земному час, а у вчност, в час Божому, а в Бога, як вдомо, один рк - як тисяча рокв, тисяча рокв - як один рк.

Звичайно, Сергй знав багатьох двчат, багато разв закохувався. Але вс двчата й жнки, вс закоханост, хоч дещо й вдрзнялись одне вд одного, все ж укладалися в певн стандарти. Сергй якось навть сам для себе нарахував шсть основних видв жночо стат, вд простакувато хитрун через удавано-романтичну акторку до звичайно вдверто хижачки, та близько дев"яти видв кохання, вд простого флрту до виснажливого удавано-самозреченого упадання. все ж, хоч дещо й вдрзняючись одна вд одно, вс жнки, врешт-решт, бачили в чоловков лише спосб задоволення хт, широку спину, за якою можна сховатись, гаманець, з якого можна черпати матеральн блага; а вс види кохання, врешт-решт, зводились до способу досягнення задоволення статево потреби, легшого чи важчого, в залежност вд типу жнки, подолання шляху до то мит, коли вже можна буде конкретно "зайнятися коханням", тобто зайнятися сексом. "Зайнятися коханням" - цим все сказано, до цього вже нчого не додаси.