Софія.
Тихон.
Софія. (
Тихон. Софіє. Лізь. Швидче. Тут Грінберг жде з кіньми, з гайдамацьким пропуском. Швидче.
Софія. Грінберг?
Тихон. Ах, та швидче ж. Що ти, здуріла, чи що? Тут драбина. Лізь. Ну?
Софія.
Тихон. Є все. Є. Швидче.
Софія. Дай мені. Дай. Давай, давай. Швидче, ради Бога.
Тихон.
Софія. Ах, та давай!
Тихон. А ти ж?
Софія. Я инакше втічу. Инакше. Тікай, тікай! Тікай, ідуть!
\ Одчиняються двері, з’являється Сліпченко,
Тихон одразу одсовується вбік і ховається.
Софія.
Гликерія Хвед.
Сліпченко.
За вікном криваво, ясно пала пожежа, і все ближче чути спів козаків «Як злетілись орли чайку рятувати» та радісні крики народу «Ура! Слава!
Слава!»
Кінець
Уперше твори В. Винниченка вийшли друком у 1902 році. Саме тоді в журналі «Київська старина» була опублікована повість «Краса і сила» (хоч автор визначає жанр цього твору як оповідання). Після цього оповідання й повісті В. Винниченка стали охоче публікувати як українські, так і російські часописи. Вже у 1903 році з’явилося перше самостійне видання творів письменника, а в 1919 — перше багатотомне зібрання творів
В. Винниченка.
Найбільші багатотомні проекти творів В. Винниченка вийшли в 1923, 1929—1930 та 1931 роках. Видання 1923 й 1930 року підготувало видавництво «Рух» (Харків — Київ), а 1929 року публікацію творів здійснює видавництво «Книгоспілка» (на основі матеріалів з попереднього «рухівського» зібрання творів).
З 1933 року В. Винниченка перестали видавати на території колишнього СРСР, до складу якого входила й Україна.
Раб краси
Оповідання вперше надруковане в 1906 році в журналі «Вільна Україна» (№ V—VI, [Т. 2]).
«Салдатики!»
Уперше вийшло двома мовами окремими книжечками: українською в Чернівцях та російською в Петербурзі, але без зазначення року публікації. Автор підписався псевдонімом Деде. Передруковане вперше у книзі «Дрібні оповідання» (К., 1907, [Т. 8]).
Голод
Уперше надруковане в книзі «Дрібні оповідання» (К., 1907, [Т. 2]).
« Мал орос-європеєць »