Unknown

«Католицька акція» — масова організація світських ка­толиків, керована католицьким духовенством. Створена в кінці XIX ст., за часів папи Льва XIII, з метою протидії революційному рухові трудящих. Пій XI всіляко заохочував цю організацію в пан­ській Польщі як одне з укріплень антикомуністичного фронту.

...кат[олик] 3 а р е м б а...—Згадкою про Зарембу, комісара поліції, Я. Талан стверджує, що на західноукраїнських землях «Католицька акція» діяла спільно з жапдармерією.

«Марійське товариство молоді» — католицька орга­нізація, заснована А. Шептицьким у Львові на зразок середньо- нічних молодіжних товариств, які проголошували -святу діву Ма­рію своєю покровителькою. Організація мала на меті відгородити молодь від впливу прогресивних, революційних ідей.

«Посту п» — клерикально-націоналістичний журнал. Виходив у Львові в 1921—1939 рр., був рупором фашистів.

К у н ц е в н ч Йссафат (1580—1623) — полоцький уніатський архієпископ, катівськими методами насаджував унію. Доведені до відчаю парафіяни в жовтні 1623 р. у Вітебську вбили його, що викликало люту реакцію папського престолу. В середині XIX ст. папа Пій IX проголосив Йосафата Кунцевнча першим уніатським святим «за апостольські труди на користь унії».

Матвіїв-Мельпик Микола — український буржуазний на­ціоналіст, один з трубадурів клерикально-фашистської реакції, ав­тор антирадянської ппсанини для видавництва «Червона калина».

С т у д и н с ь к н й Кирило Йосипович (1868—1941) — україн­ський вчений, літературознавець, академік АН УРСР з 1929 р., професор Львівського університету. У 1939 р. був головою Народ­них зборів, які затвердили історичну постанову про возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

К а м і н о в а н и й Степан — львівський бандит, вуличний гра­біжник у 1919—1922 рр.

...в «академічному д о м і»...— Йдеться про Наукове това­риство імені Шевченка, яке виникло в 1893 р. на основі реорганіза­ції Літературного товариства імені Шевченка, заснованого в 1873 р. Передові діячі української науки надавали в певні пе­ріоди прогресивного характеру діяльності окремих секцій та ко­місій товариства. Проте на більшості видань НТШ, зокрема з істо­рії, негативно позначився вплив буржуазно-націоналістичних кон­цепцій М. Грушевського, який в 1897—1913 рр. був головою това­риства. Під час перебування Західної України під владою пан­ської Польщі діяльність товариства як наукового центру занепала. В його виданнях з’являлися праці буржуазно-націоналістичного, антирадянського спрямування.