Unknown

Впоравшись з Ужгородом, Рим взявся за Мукачево. Трансільванське князівство давно стояло на заваді за­войовницьким планам Австрії, не кажучи вже про те, що Семигородщина була кріпостю протестантства у Схід­ній Європі. До того часу, поки на семигородському пре­столі сиділи протестанти, угорський католицизм, а ра­зом з ним і німецька влада Габсбургів трималися тут на тоненькій ниточці, яку раз у раз обривали підтри­мувані Семигородщиною повстання. Мечем не можна бу­ло нічого зробити хоч би тому, що за спиною семигород- ського князя стояла могутня ще тоді Туреччина. Тим-то Ватікан і тут вдається до хитрощів. В результаті довгих зусиль єзуїтським зрадникам вдається одружити тран­сільванського князя Юрія II на католичці Софії Баторій. Після досить несподіваної смерті Юрія II Софія запро­шує єзуїтів і з їх допомогою покатоличує свого сина, наслідника престолу. З огляду на його неповноліття, вся влада над Семигородщиною та її провінціями перехо­дить в руки Софії Баторій. Для православних Мука­чівської єпархії пробила чорна година.

На вимогу єзуїтів, княгиня вигнала православного єпископа Зейкана, а на його місце призначила запродан­ця Розтопчинського. Таким чином, троянський кінь унії потрапив також і в мури Мукачева.

Правда, радість єзуїтів та їх уніатських прихвосників недовго тривала. Коли закарпатці почули про повстання словаків проти німецько-католицьких гнобителів, вони й собі піднялися на боротьбу. Мукачівський монастир повернувся в руки православних. Разом з католицькими феодалами втекли під опікунські крила Габсбургів і уні­атські ренегати.

В 1685 році турки під командуванням Кара Мустафи облягають Відень. Здавалося, настав кінець пануванню папи та Габсбургів. Смертельно наляканий Ватікан мо­білізує всю свою агентуру, він закликає всі католицькі держави поспішати на допомогу Габсбургам. Єзуїтам вдається умовити також наляканого могутністю Туреч­чини польського короля Яна III Собєського, і той з ве­ликим військом іде на виручку Габсбургові. Турки за­знають нищівної поразки. Німецькі війська вдираються до Угорщини й чинять криваву розправу з некатолика- ми. В місті Еперієс імператор Леопольд винищує майже всіх його жителів, там же він карає на смерть всю про­тестантську верхівку. Прагнення мадярського народу до визволення від німецько-римського ярма були потоплені в крові.