Unknown

Гусари і панцерні впали до середини табору… - випадки, представлені на сторінках повісті є повністю фікційними, оскільки неможливо точно встановити, як насправді проходили козацько-польські зіткнення під Батогом. Відомо тільки, що в той день (1 червня 1652 року) мали місце бої польської кінноти з татарами, які закінчилися поразкою. По суті, опис атаки на козацький табір є описом сутички, що розігрувалася 13 червня 1638 року під Жолніном, коли козацький предводитель Остряниця втягнув в засідку військо князя Яреми. Вишневецький пробився тоді зі своїми хоругвами через декілька рядів возів, поставлених в закруті Сули. Однак, коли він кинувся в погоню за втікачами, частина козаків, що залишилася в таборі, зуміла зв'язати вози, відрізаючи військо князя від головних польських сил. Єремії Вишневецькому прийшлося тричі атакувати, ніж йому вдалося пробитися до своїх.

 

Тут три списи… - це, звичайно ж, польський герб Єліта, наданий, за легендою, Флоріанові Шарому на полі битви під Пловцями королем Владиславом Локєтком. За легендою, лицар був поранений трьома списами, і він лежав, тримаючись за витікаючи з живота кишки – і на пам'ять цього одержав герб зі схрещеними трьома списами.

 

…відразу видно, що то перстень дівки гулящої… - це польський герб Годзава, він представляє білу лілію в червоному полі. Герб походить з часів Владислава Германа.

 

… а тут куревська пизда… - це, звісно ж, Наленч, герб представляє білу хусту, зав'язану в коло, на червоному полі.

 

…три хери… - це, зрозуміло, герб Годзємба, на якому в червоному полі зображена сосна з трьома гілками та з п'ятьома коренями.

 

..діва на ведмеді… - це, звичайно ж, герб Равич, на якому ми можемо бачити дівчину в червоній (або ж срібній) сукні, з піднесеними руками, що сидить на чорному ведмедеві, який іде на золотому (блакитному, або ж червоному) полі.

 

Розділ VІ

 

ICR – ініціали короля Яна Казимира: Ioannes Casimirus Rex, які, однак, дуже часто читали як: Initias Calamitatis Regni – латинське речення, яке тлумачили як: початок нещасть королівства. Це мало зв'язок з фактом, що короля Яна Казимира вважали головним винуватим в нещастях Речі Посполитої.

Розділ VІІ

 

Таборові вози швидко зайнялися вогнем… - оборону табору бід Батогом значно ускладнила пожежа, яка швидко розійшлася всередині табору. Вогонь відокремив польську кінноту Собеського від іноземної піхоти Пшиємського та Гродзицького.

 

Вирізай усіх… - Після Батога Хмельницький наказав вимордувати усіх бранців, що знаходилися в руках татар. Ординці не бажали на це погодитися (не треба обманюватися – ні в якій мірі з жалості над поляками та русинами, але тому, що за мертвих поляків дуже доброго викупу не було б), і тоді Богдан Зеновій викупив їх за 50 тисяч талерів, після чого наказав вимордувати. Коли татари не бажали того зробити, Хмельницький заплатив найдикішій ногайській орді за те, що та вимордує жовнірів коронної армії. Ходили також чутки, нібито козацький гетьман обіцяв віддати взамін татарам Кам'янець Подільський. Навіть диво бере, що отаман орди, Нуррадин Солтан, дозволив так обдурити себе – Кам'янець був твердинею, яку не можна було здобути, і Хмельницький точно так міг запропонувати йому Нідерланди.

Доступний матеріал історичних джерел не дозволяє точно встановити, як виглядала різня – чи то козаки з татарами протягом трьх днів вишукували бранців в татарських таборах, чи то всіх зігнали на майдан, оточили та посікли. Від XVII сторіччя залишилося декілька різних версій цієї історії, і не можна встановити, яка з них є властивою.