Unknown

"Запорожські козаки Турецькому султанові. Ти шайтан Турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Луципера секретарь. Який ти в чорта лицарь? Не будеш ти годен синів христіянських під собою мати. Твого війська ми не боїмось, землею і водою битимемось із тобою. Вавилонський ти кухарь, Македонський колесник, Єрусалимський броварник, Олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинарь, армянська свиня, Татарський сагайдак, Каменецький кат, Подолянський злодіяка, самого гаспида онук і усього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень. Числа не знаємо, бо каляндаря не маємо; місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і у вас, — поцілуй за се ось куди нас… Кошовий отаман Іван Сірко з отоманнею і зо всім старшим і меншим Дніпро-низовим війська Запорожського товариством“.

(цит. за https://uk.wikisource.org/wiki/Лист_запорожців_турецькому_султану_Мухамеду_IV)

Солониця – урочище під Лубнами в Україні (тими ж самими, в яки= пізніше жив князь Ярема), в якому в 1596 році польний гетьман Станіслав Жулкевський обложив збунтованих козаків Наливайка. Коли запоріжці капітулювали, 6 червня трапилася трагічна різня. Козаки, які піддалися та склали зброю, були атаковані та помордовані хоругвами польської кінноти, які були

 

Гей, бурлаче, бурлаче… - українська дума, що походила, скоріш за все з XVII сторіччя.

 

Розділ ІІ

 

…як по команді всі вони крикнули, рикнули страшним голосом, викривилися в страшних гримасах, почали гавкати, ричати і вити, скалячи зуби, лупаючи очима, висовуючи язики… - описувана сцена є автентичною, тільки що розігрувалася не в замку в Пшемислю (Перемишлю), але кілька років пізніше, в Вішничу Новим. В 1656 році там перебували у в'язниці бранці, які не були викуплені Карлом Густавом. Серед них тоді знаходився Ієроним Голстен, шельма та вільний рейтар, який залишив після себе Воєнні пригоди… - щоденник, описуючий його службу в шведській армії під час Потопу та в польській армії. Коли рейтари, які сиділи в ямі бавилися тим, що пили горілку, нюхали абаку та палили люльки, гайдуки, що пильнували їх, приводили за гроші місцевих селян, щоб ті могли власними очима побачити "німчинів та шведів". Коли селяни підходили ближче, Голстен та його дружки викривляли обличчя в страшних гримасах, щоб від пугнути селян. В кінці кінців Голстен видостався з ями досить простим способом – завербувався до польського війська, трафив до України, бився з московитами і… був взятий росіянами до полону. Знову йому прийшлося знайомитися з паскудною ямою, а ще з голодом, який від віків був невід'ємним товаришем москалів.

 

Гданська карета… - В XVII сторіччі великою популярністю користувалися карети, які вироблялися чи привозилися з Гданська. Як правило, вони мали кутасті, закриті ящики, вікна в яких захилялися фіранками. Ці транспортні засоби мали поворотні шворні, дверцята, і вони були багато оздобленими.

В XVIII сторіччі карети частенько використовувалися для занять любов'ю. Якщо хто хотів тоді вкрасти чужу жінку чи дочку на годинку, в секреті виходив з нею з редут (танцювальної вечірки), чого в великій компанії нелегко було помітити. Вони сідали до карети, або ж наказували завезти себе до якогось дому (…) або ж наказували візникові возити себе по віддаленим вулицям, а після того, як би ніщо, поверталися на редути – писав ксьондз Єнджей Кітович в Описі звичаїв за панування Августа ІІІ. Треба зауважити, що карета, більш висока та обита матерією, була значно вигіднішою для занять любов'ю, ніж сучасні автомобілі. Знову ж, шість коней-візників повинні були робити на дамах несамовите враження.