Unknown

Дубаку направив ланцюги на Кайоші, але самурай спритно відбивав його атаки катаною. Мійоко лавірувала між панікуючими людьми, вирізаючи охорону клубу своїм невеликим мечем. Вона кидала сюрікени в Дубаку, але ланцюги встигали відбивати атаки і захищати господаря.

– Демон нагорі! – крикнула Едана.

Вона намагалася пробитися через натовп. Курд допомагав їй, розштовхуючи панікуючих людей своєю величезною двуручною сокирою. Кров заливала все навколо.

Аток схопив Алексіоса за руку.

– Ходімо, я виведу тебе звідси.

Вони спустилися до чорного ходу і вибігли на задній двір клубу.

– Йдемо до тачки Дубаку, – запропонував демон.

Аток зупинився. Його очі наповнив непідробний жах. Він обернувся. За його спиною стояла Едана.

Тонка червона нитка з'явилася на його шиї, швидко розростаючись.

– Винна, - встиг сказати Генерал Старожитності і впав на забруднений кров'ю асфальт.

– Попався демон, – сказала найманка.

– Оу, жінко, ти певно не знаєш, кого вбила, і що за цим його «винна» тебе чекає.

– Мені плювати на прокляття ката. Я невразлива. А ось ти ні. Без своїх сил ти просто жалюгідний нікчема.

– Ти ж розумієш, що на його стороні доля. Вона буде намагатися вбити тебе, поки не знайде спосіб.

– Не кажи дурниць, біс. Час вмирати.

#

Віктор Валентинович водій зі стажем. Трохи більше п'ятнадцяти років він крутить баранку з однієї країни в іншу. Скільки ж змінилося за весь цей час. Раніше, в роки дитинства йому вистачило б невеликої гілки в ролі автомата, щоб розіграти з друзями повномасштабну війну у дворі. А зараз онук слізно просить дідуся привезти йому новий ipad. Маленький розбещений шибеник його улюбленої доньки. Як же давно він їх не бачив.

Швидше б минути ці столичні тянучки і перевантажені дороги. На трасі він відчував себе завжди спокійніше.

Раптом, із зустрічної смуги, в кількох метрах від нього, виїхав автомобіль.

#

У правила Дениса, що недавно влаштувався водієм таксі, не входило ризикувати заради когось. Але часто дихаюча вагітна жінка зводила його з розуму.

– Ви можете їхати швидше? – кричала вона на нього. – Я тут вам зараз ще одного пасажира народжу!

– Їду, як можу, жіночко. Подивіться, яка тянучка, що я можу вдіяти?

– Виїжджай на зустрічну, рушай в об'їзд, взлети у повітря – зроби хоч що-небудь.

– Люба, ну що ти таке кажеш? Не можна наражати дитину на небезпеку, –сказав чоловік поруч з нею.

Він тримав її за руку, ніби від цього їй повинно стати легше.

– Якщо він народиться в цій колимазі, то вже буде в небезпеці! – вона кричала на все горло. – О, Боже, як боляче! Давай же швидше! Швидше!

Жінка міцно схопила рукою спинку водійського сидіння.

Денис не витримав і вирішив виїхати на зустрічну, не помітивши вантажівку в декількох метрах попереду.

#

Миттєво зреагувавши, Віктор Валентинович різко смикнув вправо, від чого його масивний «Рено» занесло прямо в бетонний стовп на узбіччі.

#

Едана направила обидва своїх пістолета на Лексі, але натиснути на курок не встигла.

Бетонний стовп, що стояв за парканом обрушився поруч з ними, обірвані високовольтні дроти потрапили прямо на Едану. Десять тисяч вольт пройшло крізь її безсмертне тіло і позбавило свідомості.

Алексіос не став чекати, що з нею трапиться далі і побіг до машини, але довге лезо катани біля горла зупинило його.

– Упсс, – тихо мовив демон, дивлячись на Кайоші.

#

Туріель піднімався сходами повільно, заглиблений у свої думки. На верхньому поверсі вежі, у великій залі, його чекає неприємна робота. Верховна рада ангелів востаннє збиралася на страту Табріс за зв'язок з демоном і народження нефіліма. Це було дуже давно. Зараз же йому необхідно вирішити, як вчинити з втікачем Архіронадіїлом і пояснити всім, як вийшло так, що ангели посприяли виконанню десятого видіння і що з цим тепер робити.

Він штовхнув двері і увійшов у великий тронний зал. Присутні там ангели замовкли і спрямували свої погляди на нього.

Трон був порожній. Як завжди. Йому б не завадила підтримка Батька. Якщо Він взагалі існує. Янгол відігнав від себе ці неналежні думки.

– А от і Туріель, – голосно сказав один з ангелів. – Вітаю тебе, вісник апокаліпсису.

– Притримай язика, Мелькіаль, – заступився за товариша Закум. – Туріель жодного разу не підвів нас за тисячі років. Він, як ніхто інший, сумлінно веде всі справи раю і вирішує всі проблеми.

– Або створює їх, – не поступався Мелькіаль. – Десяте видіння веде до незворотних наслідків. Можна було передбачити результат своїх рішень.

– Згадай, що ти теж брав участь в голосуванні і голосував за те, щоб демон Алексіос поніс покарання, – втрутилася Ейна. – І ти також віддав свій голос за те, щоб найняти найманців ордену.

– Так, голосував, – погодився Мелькіаль. – Але остаточне рішення приймав не я. І відповідальність брав на себе не я.

– Досить сперечатися, – спокійним тоном сказав Туріель. – Я не заперечую свою провину. Але це не скасовує факту, що нам загрожує небезпека. Стародавні ангели і демони, чарівники і створені ними монстри, істоти з інших світів. Світу загрожує повторення подій давньої війни. Ми повинні щось зробити, щоб цьому запобігти.