Читаем Unknown полностью

       17 липня 1941 року був виданий указ Гітлера про призначення Розенберга на пост рейхсміністра східних окупованих територій. Відповідно до нього рейхскомісари повинні були призначатися безпосередньо фюрером, всі інші посади - рейхсміністром. Указ не був оприлюднений, оскільки передбачалося, що про створення рейхсміністерства буде повідомлено, коли буде окупована чимала територія. Офіційне повідомлення про створення Імперського міністерства окупованих східних територій з'явилося в пресі лише у вересні 1941 року.

       Отто Бройтігам, дипломат, з травня 1941 року прикомандирований Гітлером до рейхсміністерства окупованих східних територій, який познайомився з Розенбергом ще в 1925 році, будучи на службі в німецькому консульстві в Харкові, так описав ставлення свого начальника до Росії:

       "Розенберг виходив з того, що Росія, незалежно від форми державного устрою, вже тільки в силу своїх розмірів, географічного положення і природних ресурсів становить небезпеку для Західної Європи. Ця небезпека росте з року в рік з тією ж швидкістю, з якою Росія розширює використання своїх величезних економічних можливостей. Тепер ця країна потрапила в руки більшовиків, які проголосили своєю кінцевою метою всесвітню революцію, тобто найширшу експансію влади, і які здійснюють п'ятирічки одну за одною заради досягнення заявленої мети - збільшення свого військового потенціалу, і підтримки боєготовності Червоної Армії, яка в будь-який момент може обрушитися на Європу. Після того як надія на поразку більшовиків через внутрішні конфлікти випарувалася, в запасі залишилася тільки можливість політичного і військового тиску ззовні. Таким чином Розенберг прагнув до створення загального антикомуністичного фронту. Сам він, наскільки відомо, ніколи не підштовхував Гітлера до війни проти СРСР, але коли рішення про початок військових дій було прийнято, спробував надати війні характер вселюдського хрестового походу проти "червоної чуми". Оскільки ж владний потенціал Сходу не залежав від форми його державного устрою, Розенберг хотів звести Росію до кордонів корінних російських областей і навіть від цієї території відокремити деякі частини, щоб посилити положення неросійських народів.

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА №1

Більшовицька Росія, так само як раніше царська, є конгломератом вельми різних народів, який виник в ході анексії як близьких, так і сильно відмінних за своїм національним складом державних утворень. Військовий конфлікт з СРСР приведе до надзвичайно швидкої окупації великої і значної його частини. Є висока ймовірність того, що за військовими діями з нашої боку досить скоро послідує військовий крах СРСР. В цьому випадку окупація території породить труднощі не стільки військового, скільки управлінського і економічного характеру. Тут виникає перше запитання:

Чи повинні бути визначальними для окупації виключно військові, економічні потреби або ж в продовження експансії будуть враховуватися і політичні міркування щодо майбутнього розділу територій? В останньому випадку визначення політичних цілей має першорядну важливість, так як їхнє виконання, безсумнівно, відіб'ється і на ході військових дій. Якщо метою виконання стане політичний розгром нині ослабленої східної імперії, то з цього випливають такі висновки:

      1. Окупації підлягає величезна територія;

      2. Облаштування окремих регіонів з самого початку має бути орієнтоване на досягнення поставлених політичних цілей як у сфері управління, так і в сфері економіки і ідеології;

      3. Вирішення першочергових для цих великих регіонів питань: перш за все, забезпечення поставок військового призначення для продовження війни проти Англії, обумовлена цим необхідність підтримки економічної продуктивності і прийняття абсолютно різних для кожного окремого регіону основних директив, - знову ж таки найрозумніше було б сконцентрувати в одній структурі.

      Варто ще раз підкреслити, що все нижчевикладене передбачається брати до увагу тільки після забезпечення поставок військового призначення з окупованих територій, необхідних Великому німецькому рейху для продовження війни. Для людини, знайомої зі Сходом, карта народонаселення Росії виявляє такі національні або територіальні одиниці:

      а) Великоросія з центром в Москві,

      б) Білорусь з центром в Мінську або Смоленську,

      в) Естонія, Латвія і Литва,

      г) Україна і Крим з центром в Києві,

      д) Регіон Дону з центром в Ростові,

      е) Кавказький регіон,

      є) Російська Середня Азія, або Російський Туркестан.

      А) Великоросія

Після закінчення татарського панування з Великого князівства Московського утворилася Російська Імперія царистського типу. Цей центральний регіон по сьогоднішній день володіє найбільшим потенціалом. У разі початку військових дій, спрямованих проти СРСР, політична мета полягатиме в тому, щоб надовго послабити цю область, тим самим забезпечивши іншим регіонам можливість розвитку. при тимчасовій окупації цієї території таке ослаблення могло б бути здійснене трьома способами:

          1) шляхом повного знищення більшовицько-єврейської державної влади без подальшого створення нового єдиного держапарату;

Перейти на страницу:

Похожие книги

100 знаменитых харьковчан
100 знаменитых харьковчан

Дмитрий Багалей и Александр Ахиезер, Николай Барабашов и Василий Каразин, Клавдия Шульженко и Ирина Бугримова, Людмила Гурченко и Любовь Малая, Владимир Крайнев и Антон Макаренко… Что объединяет этих людей — столь разных по роду деятельности, живущих в разные годы и в разных городах? Один факт — они так или иначе связаны с Харьковом.Выстраивать героев этой книги по принципу «кто знаменитее» — просто абсурдно. Главное — они любили и любят свой город и прославили его своими делами. Надеемся, что эти сто биографий помогут читателю почувствовать ритм жизни этого города, узнать больше о его истории, просто понять его. Тем более что в книгу вошли и очерки о харьковчанах, имена которых сейчас на слуху у всех горожан, — об Арсене Авакове, Владимире Шумилкине, Александре Фельдмане. Эти люди создают сегодняшнюю историю Харькова.Как знать, возможно, прочитав эту книгу, кто-то испытает чувство гордости за своих знаменитых земляков и посмотрит на Харьков другими глазами.

Владислав Леонидович Карнацевич

Неотсортированное / Энциклопедии / Словари и Энциклопедии