Unknown

       Зовнішньополітичне управління НСДАП під керівництвом Розенберга з середини 30-х років займалося активною дослідницькою діяльністю і представило цілий ряд меморандумів, які стосувалися різних аспектів східно-європейської політики, готувало карти місцевості і картотеки. При цьому основна увага управління приділялася Україні. Одним з проектів Розенберга було створення німецько-італійського інституту по вивченню відцентрових сил в Радянському Союзі. Оскільки це передбачало делегацію представників зовнішньополітичного управління в різні міністерства рейху, запланована організація послужила прототипом майбутнього Імперського міністерства східних окупованих територій. Сам Розенберг бачив в ній "центральний штаб по боротьбі зі світовим більшовизмом". Організації так і не було судилося виникнути, але плани по її створенню зіграли не останню роль в кар'єрі Розенберга в зв'язку з початком війни проти СРСР.

       У червні 1939 року начальник штабу зовнішньополітичного управління НСДАП Арно Шікеданц склав доповідну записку на ім'я начальника рейхсканцелярії Ламмерса, в якій описував позицію управління: "Для вирішення східно-європейського питання крім суто військової підготовки вирішальне значення повинні мати і своєчасні політичні заходи. Крім управління східними територіями за допомогою військової сили, величезне значення для майбутнього облаштування Сходу має політико-психологічна обробка населення - для часткового зняття військової навантаження з одного боку, і з іншого для можливого використання окремих народностей в інтересах Німеччини". З цього Шікеданц робив висновок про необхідність централізованого вирішення питань однією інстанцією, здатною оцінити історико-політичні проблеми, що мали зв'язки з фігурами і угрупованнями на територіях, які підлягали окупації, а також володіє мовами відповідних народностей.

       18 грудня 1940 року Розенберг доручив начальнику східного відділу управління Георгу Лейббрандту підготовку проекту можливого управління на території СРСР.

       2 квітня 1941 року Гітлер запросив Розенберга на особисту зустріч. Під час бесіди він повідомив йому про плани розвитку подій на Сході. Розмову він завершив повідомленням: "Для вирішення всього цього російського питання я хочу організувати бюро, і ви будете ним керувати. Розробіть директиви в усіх напрямках; всі необхідні засоби вам будуть виділені". Розенберг підніс фюреру доповідну записку. У ній пропонувався поділ території Радянського Союзу на 7 регіонів. В основі концепції "декомпозиції" Розенберга лежало уявлення про Росію, як про історичний російський центр (Московію), до якої в ході експансії приєднувались все нові і нові території, на яких проживало населення, відмінне від російського в етнокультурному плані. Шляхом надання підтримки сепаратистським рухам і нагнітання національного питання в цих регіонах потрібно було домогтися їх відділення від російського центру. Це передбачало диференційований підхід до облаштування кожного окремого регіону.

       Гітлер в загальному і цілому схвалив проект Розенберга, але зробив деякі зауваження. Він відмітив, що не збирається вводити війська в середньоазійські райони СРСР і вже тому вважає створення округу "Російський Туркестан" безглуздим. Він надав Розенбергу свободу облаштування прибалтійських територій і території Білорусії, але в той же час підкреслив стратегічну важливість України і Кавказу, необхідних рейху в першу чергу як джерело ресурсів. У зв'язку з цим він порадив Розенбергу не захоплюватися грою в політику і не підтримувати на території цих регіонів будь-яку самостійність. У цьому полягала принципова відмінність позицій фюрера і рейхсміністра. Останній зробив поправки на зауваження Гітлера і до 7 квітня підготував другу доповідну записку, де зменшив кількість розглянутих регіонів, дав докладний історичне "обгрунтування" захоплення територій і приділив більше уваги військово-економічним аспектам окупації, не відмовившись, однак, від своєї центральної ідеї оточення російського центру ворожими, нібито самостійними державами, розширеними і тим самим посиленими за рахунок корінних російських областей.

       20 квітня 1941 року в день свого народження після офіційної частини Гітлер попросив Розенберга, Ламмерса і Герінга залишитися. Він оголосив про те, що віддає Розенбергу в його одноосібне ведення управління територією СРСР, тут же, однак, обумовивши, що Герінг і Гіммлер займуть особливе становище в системі виконання завдань. У той же день був підписаний відповідний указ. 5 травня Розенбергу було виділено бюджет в розмірі 5 млн рейхсмарок і видані ключі від будівлі посольства більше не існуючої держави Югославія.