— Ти мав його вбити, коли тобі випала така нагода, — гірко дорікнув Пол. — Він нас обдурив. Послухай, часу в мене вже обмаль, я будь-якої миті можу стрибнути назад. Але дуже важливо, щоб ти мене уважно вислухав.
— Я цього не робитиму! — Зелені очі блиснули гнівом. — Якби я знав, що зустріну тебе сьогодні, захопив би пробірку…
— Звернутися до Альянсу було помилкою, — зопалу кинув Пол. — Люсі від самого початку була проти. Але я думав, якщо ми зуміємо допомогти їм знешкодити графа… — Він схопився за живіт. Його пальці при цьому натрапили на пачку зв’язаних листів, які він сховав. — Казна-що! Ось! Тримай, малий!
Вагаючись, Ґідеон узяв пакет.
— Припини називати мене малим! Я на півголови вищий за тебе.
— Тут ідеться про частину пророцтв, яку граф не показував Вартовим. Дуже важливо, щоб ти її прочитав, перш ніж вирішиш одразу рвонути до свого улюбленого графа й наклепати. Чорт, Люсі мене вб’є, коли це почує.
— А хто може гарантувати, що це не фальшивка?
— Просто прочитай! Тоді ти дізнаєшся, чому ми вкрали хронограф. І чому ми хочемо завадити графу замкнути Коло крові. — Він жадібно ковтнув повітря. — Ґідеоне, ти мусиш подбати про Ґвендолін, — випалив він. — І ти маєш захистити її від графа!
— Я захищатиму Ґвендолін від усіх! — в очах Ґідеона зблиснула гордовитість. — Але я не думаю, що це твоє діло!
— Це ще й як моє діло, хлопче, — Полові доводилося стримуватися, щоб не пустити в хід кулаки. Господи, якби цей малий бодай трішки знав!
Ґідеон схрестив руки.
— Через вашу зраду нас мало не повбивали слуги Аластера в Гайд-парку — Ґвендолін і мене! Тож навряд чи ти зумієш мене переконати, що ти зацікавлений у нашому щасті.
— Ти взагалі нічого не знаєш… — Пол урвав мову. Він просто не мав часу. — Дарма. Послухай! — Він думав тільки про те, що скаже Люсі, і намагався вкласти у свій голос максимум наполегливості. — Просте запитання — проста відповідь: ти кохаєш Ґвендолін?
Ґідеон не зводив із нього очей. Але щось промайнуло в глибині його очей, Пол точно це побачив. Що це було? Невпевненість? Ну от, шпагою хлопець орудувати вмів, а в коханні явно був новачком.
— Ґідеоне! Я маю знати відповідь! — його голос звучав грубо.
Юначі риси розгладилися.
— Так, — ствердно відповів він.
Пол відчув, як уся його лють зникла. Люсі знала! Як він міг сумніватися в ній?
— Тоді прочитай папери, — швидко сказав він. — Тільки так ти зможеш збагнути, яку роль насправді відіграє Ґвендолін і що стоїть на карті.
Ґідеон витріщився на нього.
— Що ти маєш на увазі?
Пол нахилився вперед.
— Ґвендолін помре, якщо ти цьому не завадиш. Ти — єдиний, хто це може зробити. І кому вона довіряє, наскільки я розумію.
Він дужче стиснув Ґідеонову руку, відчувши, що ось-ось почнеться запаморочення. Як багато Пол віддав би за одну, дві хвилини загайки!
— Пообіцяй мені, Ґідеоне! — вигукнув він у розпачі.
Але відповіді Пол уже не почув. Усе зникло навколо нього, його збило з ніг і кинуло крізь простір і час.
Хто хоче знати, що сховано у криївці за зазначеними координатами в будинку Монтрозів на Бурдонській площі, 81, може спробувати розшифрувати такий числовий код:
151 15 2 6 52 13 8 1 23 29 1 2 313
636 11725 1 5 113833 2253 7
2 123 13 2 2 309 21 6 4
СПИСОК ОСНОВНИХ ДІЙОВИХ ОСІБ
У ТЕПЕРІШНЬОМУ:
МОНТРОЗИ:
У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ СЕНТ-ЛЕННОКСА:
У ШТАБ-КВАРТИРІ ВАРТОВИХ У ТЕМПЛІ: