Про новий проект повноважень рейхсмаршала, переданий статс-секретарем Кернером міністру доктору Ламмерсу замість підготовленого ним проекту, я заявив, що той фактично заперечує дане мені доручення, оскільки ніде не згадує про нього. В цілому (як повідомив мені доктор Ламмерс) рейхсмаршал схвалив перший проект, потім, однак, з незрозумілих мені причин статс-секретар Кернер надав новий текст проекту.
У результаті нашої бесіди було зафіксовано, що статті 6 і 10 залишаються незмінними в тому вигляді, як вони були сформульовані рейхсміністром, начальником рейхсканцелярії доктором Ламмерсом. Статс-секретар Кернер прочитав і забрав з собою проект документа, який визначає повноваження рейхсмаршала і мої стосунки з ним. Як такий він не викликав у нього заперечень. Він висловив бажання негайно повідомити доктора Ламмерса про досягнуту згоду по телефону. Незабаром після нашої бесіди я сам зробив це, повідомивши доктору Ламерсу, що статс-секретар Кернер також збирається йому зателефонувати.
Учасником всієї нашої бесіди був гауляйтер, імперський намісник доктор Мейєр.
Берлін, 9 травня 1941 р.
Увечері 8 травня мені подзвонив статс-секретар Кернер, щоб ще раз уточнити деталі. Він знову підтвердив, що план по організації управління на окупованих східних територіях не викликає розбіжностей, і він думає, що після нашої розмови у рейхсмаршала не виникне заперечень, таким чином параграфи проекту, які були під питанням, залишаться незмінними. У нього, однак, з'явилися нові міркування щодо проекту документу про завдання уповноваженого з чотирирічного плану на східних територіях, які підлягають окупації. Про те, наприклад, що згадка про спеціальних уповноважених при відповідальному за виконання чотирирічного плану в другому абзаці може призвести до непорозумінь. Я відразу погодився, що це дійсно так, оскільки відповідно до проекту документа про моє призначення відносини між уповноваженим по чотирирічному плану і рейхскомісаром, а також начальниками господарських відділів рейхскомісаріату, вже чітко визначені. Статс-секретар Кенер запитав, чи не міг би я для подальшого обговорення деяких пунктів прислати до нього гауляйтера доктора Мейєра. Я одразу ж дав йому свою згоду і гауляйтер доктор Мейер відправився сьогодні до статс-секретарю Кернера для консультацій.
Цілком таємно!
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА №2
Радянський Союз здійснює все інтенсивніші спроби ігнорування Договору про ненапад з Німеччиною. Він вийшов за рамки домовленостей, окупувавши Литву, і використовав військово-політичну обстановку для шантажу Румунії. Крім цього, в Болгарії та Югославії Радянський Союз постійно вів і до цього дня веде пропаганду антинімецького спрямування. І, нарешті, заява на адресу Туреччини виявляє ту ж тенденцію до провокування ускладнень у відносинах між Німеччиною та іншими країнами при кожній зручній нагоді. При подальшому розвитку цієї тенденцій і з врахуванням ряду виступів провідних більшовицьких лідерів на недавно зайнятих територіях, необхідно враховувати ймовірність того, що при можливих військових утрудненнях Німеччини Радянський Союз перейде до агресивних дій проти рейху. З огляду на цю можливість, наш обов'язок - теоретично підготуватися до подібного розвитку подій і продумати заходи, які потрібні будуть для здійснення німецького контрудару.
Всупереч деяким історичним уявленням минулого, Росія безсумнівно не є однорідною державою з єдиним панівним народом, а державою багатонаціональною, навіть якщо адміністративна влада росіян, здавалося б, повністю затьмарює даний факт. З огляду на розвал царської імперії, централістський радянський уряд визнав за необхідне хоча б теоретично визнати цілий ряд національних радянських республік. У світлі зростаючої необхідності дискусії про європейський і позаєвропейський Схід розуміння цього факту набуває вирішального значення як для військової окупації, так і для постановки політичних завдань, а також вибору економічних заходів в різних регіонах, що органічно виникли під впливом історичних і національних сил. Загальні міркування по цих регіонах вже були викладені в Доповідній записці №1. Нижче будуть розглянуті основні проблеми кожного з них, дано історичний огляд, обговорені політичні завдання і кадрові призначення на випадок вищезгаданого варіанту розвитку подій.
Остзейські провінції і Білорутенія (Білорусія)