Читаем Рубаї полностью

291Вставай і серце нам розвесели, кохана!Від погляду твого зціліє в серці рана.Налий вина, а ми - укупі вип'єм, покиІз праху нашого не виліпили жбана. * * *292Приводять одного, щоб іншого забрати,Щоб тайни вічної нікому не пізнати.Ми помацки йдемо: життя - це тільки чаша,Призначена вино п'яницям одміряти. * * *293Це лихо грається зі мною не з учора.Ти щастям чванишся... Та чи тривка ж підпораТе щастя? Не стоїть на місці небо. ДоляНа всякі витівки, на всякі штуки скора. * * * 294Людина муками звільняється з оков.I крапелька води, в тісний попавши схов,Стає перлиною. Хто втратив, той добуде -I келих випитий запорожниться знов. * * * 295Від чорної землі до зоряної твердіЙ на мить не припиняв я пошуки уперті.Я мислю гострою усі вузли розплутав -I тільки не зумів розплутать вузол смерті. * * * 296Як парість вічного зросла з твого садочка,Як надокучила тісна життя сорочка,-Шатру тілесному хисткому не звіряйся:Немає жодного тривкого в нім кілочка. * * * 297Плює услід мені судьба моя проклята.Як не стараюся, дарма, все йде до ката.Душа збирається. «Побудь»,- кажу - і чую:«Де ж я тулитимусь? Розвалюється хата!» * * * 298Усе, що в тебе є, туманом розтає.Нікчемністю стає, що маєш за своє.Вважай, що все, що є, на світі не існує,А те, чого нема на цьому світі, є. * * * 299Не зупиняється небесна колісниця,Не насищається людьми земля-землиця.Ти радий, що тебе вона ще не пожерла?Не поспішай радіть: вона не забариться. * * * 300Якщо одним коржем я можу два дні житьI пити з черепка, що на землі лежить,-Навіщо меншому за себе підклонятись,Навіщо наймитом у рівного служить? * * * 301Погляньте, очі, на тісні могили,На світ, де діють зловорожі сили!Царі, князі - в грязі, осяйні лицяЖерущі хробаки заполонили. * * * 302Чи ще служитимеш для підлості людської?Не квапся мухою до страви будь-якої!На два дні корж купуй, ні перед ким не гнися,Пий краще власну кров, аніж чужі напої! * * * 303Я б краще вороном копався у ріллі,Ніж у негідника живився при столі.Сухим окрайчиком задовольнятись краще,Ніж губи мазати в чужому киселі. * * * 304Цей топче стежечку до монастирських брам,Той шлях до Істини собі торує сам...Боюсь, настане день і пролунає голос:«Ви блудите, сліпці! Не тут вона й не там!» * * *305На учті мудрості зняв мову друг вина(Рум і Аравію збентежила вона):«Не вірю твердженню, що є вина в вині,Коли сам Бог сказав, що проститься вина!» * * * 306Ні втоми ти не знав, ні голоду не чув;Ти все, чим томишся, від чотирьох здобув *.Та кожний забере свій дар у тебе - й зновуТи зробишся таким, яким спочатку був. * Ідеться про чотири стихії. * * *
Перейти на страницу:

Похожие книги

История Железной империи
История Железной империи

В книге впервые публикуется русский перевод маньчжурского варианта династийной хроники «Ляо ши» — «Дайляо гуруни судури» — результат многолетней работы специальной комиссии при дворе последнего государя монгольской династии Юань Тогон-Темура. «История Великой империи Ляо» — фундаментальный источник по средневековой истории народов Дальнего Востока, Центральной и Средней Азии, который перевела и снабдила комментариями Л. В. Тюрюмина. Это более чем трехвековое (307 лет) жизнеописание четырнадцати киданьских ханов, начиная с «высочайшего» Тайцзу династии Великая Ляо и до последнего представителя поколения Елюй Даши династии Западная Ляо. Издание включает также историко-культурные очерки «Западные кидани» и «Краткий очерк истории изучения киданей» Г. Г. Пикова и В. Е. Ларичева. Не менее интересную часть тома составляют впервые публикуемые труды русских востоковедов XIX в. — М. Н. Суровцова и М. Д. Храповицкого, а также посвященные им биографический очерк Г. Г. Пикова. «О владычестве киданей в Средней Азии» М. Н. Суровцова — это первое в русском востоковедении монографическое исследование по истории киданей. «Записки о народе Ляо» М. Д. Храповицкого освещают основополагающие и дискуссионные вопросы ранней истории киданей.

Автор Неизвестен -- Древневосточная литература

Древневосточная литература