Промінь

І вона з невимовною ніжністю подивилася на Мішель — а потім на дитячий малюнок на стіні. Фігурки на верхніх сходинках були намальовані детально й ретельно, але що нижче містилася фігурка, то схематичнішою та недбалішою ставала манера художниці.

— Вибач, Лізо, я затрималася, довелося зіграти додатковий тайм… Вип’ємо чаю?

— Хай уже наступного разу, — сказала Ліза. — Я хотіла поговорити з тобою про Троля…

— Про кого?! Скільки можна ворушити це скам’яніле… — Софі урвала себе, мигцем глянувши на дівчинку. — Ми його навіть не пам’ятаємо, про що тут говорити?

— Про техніку фальшивих відеозаписів, — сказала Ліза. — Втім, не бери в голову. Твоя правда. Нам є чим ще зайнятися.

ДЕНИС

Увечері ці двоє сиділи на краю басейну й вели світську розмову. Збоку так і здавалося; Марго у відкритому купальнику й Славік у червоних плавках сидять поруч, базікають, сміються.

— Ніколи не думала, що вона на це піде, — замислено сказала Еллі. — Такий був праведний гнів, таке обурення, така любов до свого Ігоря…

— Вона поки що ні на що не йде, — Дениса трохи нудило, чи то від жирної піци, чи то від виразу очей Еллі. — Вона сидить і розмовляє з людиною.

— …яка її тиждень тому зґвалтувала…

— То був не він, і вона прекрасно це знає. Другий Славік, його суб-особистість. Цей розумний, він би не став…

— Яке ти дитя, — Еллі напоказ позіхнула.

Вони сиділи в альтанці, в густій тіні крислатої ялинки. Наче нічне сонце, світив ліхтар, і навколо світла кружляла хмара мошок.

Населення — 503. Щастя 35 %. Ніхто й не обіцяв квантам щасливого життя. Цивілізованість 49 %, підтягнеться, коли вони навчать дітей ходити на горщик. Осмисленість 87 %. Тут Славік мав рацію: «Як лайно після пачки дріжджів».

Осмисленість почала рости пополудні на тринадцятий день експерименту. Денис спочатку не повірив очам; до вечора осмисленість досягла вісімдесяти семи, й одночасно відбулися зміни в рейтингу: Денис утратив лідерство. Перший рядок рейтингу посідав тепер Славік, Еллі залишалася на третьому місці, Марго — на четвертому.

Марго всміхалася, сидячи біля басейну. Бретелька крихітного бюстгальтера зісковзнула з білого цукрового плеча. Навіщо я на це дивлюся, подумав Денис. Утім, їй плювати, є свідки чи ні. Дівчинка любить свого Ігоря й заради цього йде ва-банк. Першого рядка рейтингу їй не досягти, це вже зрозуміло. Отже, треба обкрутити того, хто на першому рядку.

Дурненька, вона гадки не має, що таке нинішній Славік.

Еллі, роздимаючи ніздрі, спостерігала за Марго з такою гидливістю, що Денис не стримався:

— Цікаво, чому ти її осуджуєш, — він не встиг прикусити язика. — Ти залізла до мене в ліжко через ґрант на університет. А вона бореться за життя коханого…

— На добраніч, — Еллі встала й рушила до будинку. Денис, зціпивши зуби, дивився їй вслід, поки вона не зникла.

Ідіот. У його становищі треба за союзників триматися, а не відштовхувати їх.

* * *

Він довго не міг заснути. Він читав, розв’язував задачки, взяті з пам’яті, і малював на папері «систему Славіка», намагаючись зрозуміти, де в ній слабке місце.

Слабкі місця не знаходились. Славік з єзуїтським розрахунком змусив квантів змагатися з поколінням батьків. Прагнучи довести, що й вони чогось варті, кванти загрузли в рейтингах, доборах і тестах. «Я згодував їм ідею конкуренції», — сказав Славік і, як виявилося, він мав рацію. Те, що конкуренція спостерігалася переважно серед дітей, тільки посилювало ефект.

Почуваючись у глибині душі невдахами, кванти вирішили вивчити, виростити, виплекати своїх дітей так, щоб вони були кращі за батьків. Жінки думали про навчальний рейтинг дитини з першого дня вагітності. Чоловіки, що «привласнили» дітей від невідомого мертвого донора, зі шкури пнулися, щоб довести свою батьківську компетентність. «Ми несемо цивілізацію», «ми кванти одного променя» — заклинання залишилися колишніми, тільки сенс із них вивітрився; Денис не заздрив цим підростаючим дітям.

Їхні батьки продавали їх — брали плату амбіціями, ілюзіями й фальшивим сенсом. Продавали, хоч самі були продані своїми батьками, і немає виходу з порочного кола.

«ПРОМІНЬ». ЛІЗА

Вона відновила деталі Тролевого життя в його останній рік — по днях. По хвилинах. Усе, що він робив, що читав, як регулював мікроклімат у кімнатах, якими програмами віртуальної реальності користувався на тренажері. Які фільми дивився, і в яких знімав себе. Психопат, от хто був Троль. Цікаво, як йому вдалося пройти тести для експедиції.

Після багатьох спроб йому вдалося обійти установки Променя, що відповідали за збереження приватності на кораблі. Кванти могли б себе захистити, але їм на думку не спадало, що технічні камери, очі «Променя», годяться для підглядання. Кванти першого покоління були зухвало нормальні, моральні, чисті, а тому беззахисні перед фантазіями старого вуаєриста…

Старого? Коли Троль подався у добровільне ув’язнення, він був молодший, ніж Ліза тепер.