Читаем Промінь полностью

— Дивіться, — Денис вглядався в пару над своєю тарілкою. — Це ж класичний «чорний лебідь». Уже другий. Перший прилетів, коли старше покоління квантів почало вмирати. «Чорний лебідь» — рідкісна несподівана подія, що веде до серйозних наслідків, і яку потім можна пояснити так, ніби вона була очікувана… Я бачу тільки одне пояснення: хтось, крім нас, має доступ до впливів, і працює з «Променем», дуже розумно й продумано. Його мета — щоб ми обісрались.

— За умовами експерименту в нас немає ніяких суперників, — пробурмотіла Еллі. — Тільки природний хід подій…

— Або нам не розповіли всіх умов експерименту.

Пельмені нарешті охололи, Денис почав підбирати їх пластиковою виделкою з краю тарілки, купати в сметані й оцті, ковтати по одному. Еллі обхопила плечі руками; як тоді, біля басейну, коли Денис розповів їй про дядька Роберта. Її морозило дедалі сильніше.

— Не бійся, — сказав він з набитим ротом. — Ми виграємо.

* * *

Над столом нависло зоряне небо. «Промінь», тепер знайомий до останньої заклепки, висів у порожнечі — як і дев’ять днів тому. На екрані в кутку світилася цифра «9».

— Вітаю вас, учасники проекту. Сьогодні ви проведете дев’ятий вплив на екіпаж корабля «Промінь», поточна статистика — на екрані…

Населення: 302. Щастя — 24 %. Цивілізованість — 61 %. Осмисленість — 19 %.

— Можна питання? — Денис по-шкільному підняв руку.

— Уся необхідна інформація є у ваших приладах, але я готовий відповісти.

— Хто, крім нас, впливає на екіпаж «Променя»? Хто міняє їм реальність?

— Ви міняєте їм реальність за умовами проекту. Ви впливаєте на екіпаж «Променя».

— Хто ще?

— Ви, учасники експерименту. Ви готові почати сьогоднішній вплив чи вам потрібен час для наради?

— Брехун, — прошепотів Денис. І сказав голосно: — Дай нам час!

— Прийнято, — голограма над столом розтала. Увімкнувся таймер на екрані в кутку.

Хвилину вони дивилися кожний у свій телефон — тупо.

– Їм потрібне пояснення, — нарешті почала Еллі. — Чому батьки не сказали дітям правди. Просте, залізне пояснення, навіщо потрібна була генна модифікація з обмеженням строку життя… Малопотужність корабля не під- ходить.

— Тобто батьки, за твоєю версією, все-таки все знали? — запитала Марго.

— А як вони могли не знати?!

— Наприклад, організатори експедиції їм набрехали, як і нам, — сказав Денис. — Перше покоління квантів уже після старту з’ясувало, що всі вони рано вмруть, і що їхні сини будуть безплідні. Але тікати було нікуди…

– І вони нічого не сказали підрослим дітям?

Денис знизав плечима:

— Не хотіли засмучувати.

Еллі поплескала в долоні з драматичним виглядом:

— Те, що треба. Не хотіли засмучувати…

— Можна подумати, батьки рідко брешуть дітям.

— У тебе якийсь своєрідний досвід. Мої мені не брехали.

— Або ти погано аналізувала.

— Ну вгамуйся нарешті! Є ідеї про святу мету? «Ми кванти одного променя, ми несемо цивілізацію…»

— Було. Відпрацьовано. Не вставляє.

Вони знов замовкли. Минали секунди на екрані. Денис стис пальцями скроні: такої порожнечі в голові, такої безпорадності він не пам’ятав, напевно, з моменту викрадення. Жодної рятівної думки. Ще хвилину тому ти вірив, що видерешся з пастки — але що дужче ти борсаєшся, то швидше осідає пісок у тебе під ногами.

— Нам треба зробити паузу, — сказав він нарешті. — Не впливати, тому що ми не знаємо як. Ми зробимо тільки гірше…

— Н-не впливати не можна, — не піднімаючи очей, заговорив Славік. Усі повернули до нього голови, навіть Марго. Він з помітним зусиллям відірвався від екрана свого телефона:

— Пояснення є… І воно лежить на п-поверхні.

Він говорив, ніби задихався, розтягуючи слова — і злегка заїкаючись. Денис дивився на нього через стіл, наче вперше бачив:

— Яке?

Славік подався вперед, обпершись ліктями на стіл:

— П-пам’ятаєш, ти казав… Наш вплив міняє не тільки їхнє сучасне й майбутнє, але й м-минуле?

<p>«ПРОМІНЬ». ЛІЗА</p>

— Відповідай-відповідай-відповідай…

Вона трошечки розплющила очі. У напівсні, який Промінь для неї влаштував, бурмотів дратівливий голос, і моргала на межі свідомості лампочка. От як почувався Троль, коли з ним намагалися зв’язатися.

— Промінь, відбій.

Тиша. І знову: «Відповідай-відповідай-відповідай…»

— Промінь… з’єднай уже. Я сама їм скажу…

На екрані — Ілля, незнайомий, схудлий, із запалими щоками. Комірець білого халата стоїть сторч, наче волосся:

— Лізо, вислухай, прошу… Заради Ґреґа! Заради його пам’яті!

Скотина. Сон як рукою зняло.

— Спрацював таймер… ми одержали послання від батьків.

— Від кого?!

– Їхній запис після старту… був зашифрований у пам’яті Променя, таймер встановлено на сьогоднішній день. Лізо, ти повинна це почути, будь ласка. Попроси Променя транслювати тобі… Заради Ґреґа, ти повинна…

— Промінь, — сказала Ліза. — Кінець зв’язку.

Екран погас.

Вона повільно сіла. Торкнулася ногами підлоги. Їй подобалося спати, блукати в напівсні по заплутаних доріжках, але сни ставали дедалі страшніші, дедалі темніші, неприємніші. Якби ж вийти на берег океану, підставити лице сонцю…

— Промінь… Виведи інформацію, про яку він говорив.

Блимнув екран, роз’їхався на всю стіну. Ліза прикрила долонею очі — вона відвикла від яскравого світла.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Аччелерандо
Аччелерандо

Сингулярность. Эпоха постгуманизма. Искусственный интеллект превысил возможности человеческого разума. Люди фактически обрели бессмертие, но одновременно биотехнологический прогресс поставил их на грань вымирания. Наноботы копируют себя и развиваются по собственной воле, а контакт с внеземной жизнью неизбежен. Само понятие личности теперь получает совершенно новое значение. В таком мире пытаются выжить разные поколения одного семейного клана. Его основатель когда-то натолкнулся на странный сигнал из далекого космоса и тем самым перевернул всю историю Земли. Его потомки пытаются остановить уничтожение человеческой цивилизации. Ведь что-то разрушает планеты Солнечной системы. Сущность, которая находится за пределами нашего разума и не видит смысла в существовании биологической жизни, какую бы форму та ни приняла.

Чарлз Стросс

Научная Фантастика
Дневники Киллербота
Дневники Киллербота

Три премии HugoЧетыре премии LocusДве премии NebulaПремия AlexПремия BooktubeSSFПремия StabbyПремия Hugo за лучшую сериюВ далёком корпоративном будущем каждая космическая экспедиция обязана получить от Компании снаряжение и специальных охранных мыслящих андроидов.После того, как один из них «хакнул» свой модуль управления, он получил свободу и стал называть себя «Киллерботом». Люди его не интересуют и все, что он действительно хочет – это смотреть в одиночестве скачанную медиатеку с 35 000 часов кинофильмов и сериалов.Однако, разные форс-мажорные ситуации, связанные с глупостью людей, коварством корпоратов и хитрыми планами искусственных интеллектов заставляют Киллербота выяснять, что происходит и решать эти опасные проблемы. И еще – Киллербот как-то со всем связан, а память об этом у него стерта. Но истина где-то рядом. Полное издание «Дневников Киллербота» – весь сериал в одном томе!Поздравляем! Вы – Киллербот!Весь цикл «Дневники Киллербота», все шесть романов и повестей, которые сделали Марту Уэллс звездой современной научной фантастики!Неосвоенные колонии на дальних планетах, космические орбитальные станции, власть всемогущих корпораций, происки полицейских, искусственные интеллекты в компьютерных сетях, функциональные андроиды и в центре – простые люди, которым всегда нужна помощь Киллербота.«Я теперь все ее остальные книги буду искать. Прекрасный автор, высшая лига… Рекомендую». – Сергей Лукьяненко«Ироничные наблюдения Киллербота за человеческим поведением столь же забавны, как и всегда. Еще один выигрышный выпуск сериала». – Publishers Weekly«Категорически оправдывает все ожидания. Остроумная, интеллектуальная, очень приятная космоопера». – Aurealis«Милая, веселая, остросюжетная и просто убийственная книга». – Кэмерон Херли«Умная, изобретательная, брутальная при необходимости и никогда не сентиментальная». – Кейт Эллиот

Марта Уэллс , Наталия В. Рокачевская

Фантастика / Космическая фантастика / Научная Фантастика