Читаем Повне зібрання короткої прози. Том 2 полностью

Тут я також кажу, що мутанти є небезпечними для нас, звичайних людей. Цю ідею відкидає Джон Вуд Кемпбел-молодший. З його погляду, ми начебто мали сприймати їх як наших лідерів, але я завжди почувався незатишно від того, як вони сприймали б нас. Я маю на увазі, що вони могли б і не захотіти нас кудись вести, може, з їхньої суперрозвиненої величної позиції ми не гідні того, щоб вони нас кудись вели. Хай там як, але навіть якби вони погодилися нами керувати, я б хвилювався з приводу того, куди ми зрештою йдемо, бо могло б з’ясуватися, що це все якось пов’язано з приміщеннями з написом «ДУШ», в яких, насправді, ніякого душу немає (1978).

Оберт колеса, 8 липня 1953. Science Fiction Stories, №2,1954.

Останній з володарів (Охоронне агентство), 15 липня 1953. Orbit Science Fiction, листопад-грудень 1954.

Тут я довіряю управління роботу, роботу, який є жертовним слугою, у певному сенсі Христом. Лідер у ролі слуги людства, лідер, якого, можливо, слід позбутися. У цій історії немає однозначної моралі. Чи справді нам потрібен лідер, чи ми самі маємо про себе подбати? В теорії, звичайно, самі, але іноді між теорією і практикою пролягає прірва. Цікаво, що я б радше довірив управління саме роботу, а не андроїду. Можливо тому, що робот не намагається обманювати нас, видаючи себе за те, чим не є (1978).

Батькова подоба, 21 липня 1953. Fantasy & Science Fiction, грудень 1954.

Коли я був дуже малим, у мене завжди виникало враження, що мій батько — це насправді дві людини. Одна добра, інша — зла. Добрий батько зникав, а злий займав його місце. Гадаю, у багатьох дітей є це відчуття. Але що якби так було насправді? Сюжет цього оповідання є ще одним прикладом, коли оманливе інстинктивне відчуття в якийсь спосіб перестає бути оманливим. Ба більше, тобі навіть не можна поділитися цим своїм відкриттям. На щастя, про нього можна поговорити з іншими дітьми, бо діти зрозуміють, вони мудріші за дорослих... Тут я мало не сказав: «мудріші за людей» (1976).

Дивний рай (Самопожертва), 4 серпня 1953. Imagination, грудень 1954.

Тоні і жуки, 31 серпня 1953. Orbit Science Fiction, №2,1953.

Ніщ-О (Божевільний Лемюель), 31 серпня 1953. If, грудень 1958.

Прислужитися володареві (Будьте як боги!), 21 жовтня 1953 року. Imagination, лютий 1956.

Виставковий експонат, 21 жовтня 1953. If, серпень 1954.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Аччелерандо
Аччелерандо

Сингулярность. Эпоха постгуманизма. Искусственный интеллект превысил возможности человеческого разума. Люди фактически обрели бессмертие, но одновременно биотехнологический прогресс поставил их на грань вымирания. Наноботы копируют себя и развиваются по собственной воле, а контакт с внеземной жизнью неизбежен. Само понятие личности теперь получает совершенно новое значение. В таком мире пытаются выжить разные поколения одного семейного клана. Его основатель когда-то натолкнулся на странный сигнал из далекого космоса и тем самым перевернул всю историю Земли. Его потомки пытаются остановить уничтожение человеческой цивилизации. Ведь что-то разрушает планеты Солнечной системы. Сущность, которая находится за пределами нашего разума и не видит смысла в существовании биологической жизни, какую бы форму та ни приняла.

Чарлз Стросс

Научная Фантастика